Стоячи на даху автобуса біля свого маєтку в Стамбулі в суботу ввечері президент Туреччини Реджеп Ердоган, відчуваючи себе переможцем після п
ридушення спроби перевороту, організованого групою військових, сказав своїм прихильникам: "Ми схиляємося тільки перед Богом".
Журналісти The New York Times у своїй статті «Ердоган торжествує після спроби перевороту, але доля Туреччини не ясна» розповіли про те, як події вихідних в Туреччині підкреслили зміни, що відбулися в країні за останні роки, але в той же час, ймовірно, дали президенту і його прихильникам можливість формувати державу на свій розсуд.
Символізм був очевидний. Неофіційний мітинг нагадав про початок кар'єри Ердогана, коли він був популістом і ісламістським лідером, часто виступаючи стоячи на дахах автобусів. І його послання, оповите мовою ісламу, підкреслило, наскільки Туреччина змінилася в останні десятиліття.
Члени збройних сил, колись хранителі мирських традицій країни, які успішно провели три перевороти в минулому столітті, були схоплені і ув'язнені, а решта, які були розцінені як вороги, були прибрані з чиновницького апарату країни.
Ісламісти, тим часом, танцювали на вулицях. Саме там, як заявив Ердоган в неділю, вони і залишаться.
"Цей тиждень дуже важливий, - сказав він натовпу, який зібрався біля мечеті Фатіх в Стамбулі для похорону однієї з жертв нічних подій. - Ми не покинемо наші площі. Це не операція, яка триває 12 годин".
Спроба перевороту, здається, була рішуче зупинена, з урахуванням того, що близько 6000 військовослужбовців були взяті під варту. По всій Туреччині в неділю проходили похорони багатьох з 265 осіб, які загинули в результаті зіткнень.
Зараз країні належить проаналізувати, якими в перспективі будуть наслідки повстання. У той час, як Ердоган відмахнувся від перевороту, найактуальніше питання полягає в наступному: чи став він ще більш сильним, або ж він тепер ослаблений лідер, який повинен знайти спосіб підлаштуватися під своїх опонентів?
Велика частина країни, в тому числі ті, хто різко критикують його уряд, виступила проти військового перевороту, вважаючи це порушенням демократії, тим самим породивши надію, що Ердоган скористається моментом і, наперекір політичним чварам в Туреччині, об'єднає країну.
Проте, чим більше часу проходило, тим більш очевидно ставало, що для Ердогана і його релігійно-консервативних прихильників, в першу чергу, цей момент був тріумфом політичного ісламу.
У той час як мирські і ліберальні турки в принципі були проти перевороту, саме прихильники президента Туреччини вийшли на вулиці і зібралися в аеропорту Стамбула в суботу вранці, щоб витіснити армію, що зайняла його. Вони в основному кричали релігійні слогани і гасла на підтримку Ердогана, а не демократії.
Після суботнього виступу Ердогана тисячі його прихильників пройшли маршем по вулиці Істікляль до площі Таксим в Стамбулі, розмахуючи турецькими прапорами і викрикуючи слова в підтримку свого президента. Це було схоже на відчайдушний вуличний карнавал. Жінки в хустках заповнили площу, з вантажівки грали пісню про Ердогана, і проїжджаючі автомобілісти сигналили і розмахували прапорами.
Можливість зібратися в громадському місці взагалі сама по собі значна подія, і достатній доказ того, що Туреччина відтепер - для Ердогана і його прихильників.
Коли інші групи, такі як організація геїв і лесбіянок або робітничі союзи, намагаються збиратися в громадських місцях у центрі Стамбула, вулиці заблоковані. Раптом матеріалізуються броньовики з водометами, і співробітники поліції з каністрами сльозогінного газу.
"Сьогодні тут було дуже добре, - сказав 19-річний Алі Туісаз (Ali Tuysuz), який продавав скибочки кавуна в суботу в районі Таксим. - Люди щасливі і купують кавун. Мій піднос спорожнів тричі. Президент Ердоган захистить країну".
Роль мечетей була вирішальною в заклику до громадян збиратися на вулицях, в той час як розвертався переворот, але, тим не менш, це стурбувало багатьох відокремлених від церкви громадян. Вони назвали це історичним кроком у бік від мирських принципів Туреччини, які закликають до поділу релігії і політики.
У неділю з гучномовців близько 85 тисяч мечетей Туреччини в унісон прозвучала молитва, яка традиційно декламується про загиблих у війні мучеників, також прозвучали заклики до людей продовжувати мітинг проти змовників перевороту.
"Більшість людей, які вийшли на вулиці, щоб виступити проти перевороту, не говорили про демократію", - сказав Озгур Унлуісаджіклі (Ozgur Unluhisarcikli), директор відділення Німецького Фонду Маршалла США в Анкарі.
"У Туреччині є люди, для яких іслам відіграє велику роль в їхньому житті, - додав він. - І є люди, для яких іслам не має ніякого значення".
Поки турки чекали, щоб дізнатися, в якому напрямку їх емоційний і сильний лідер поведе країну в результаті спроби перевороту, Ердоган зробив кілька примирливих заяв у неділю. Однак він також порушив питання про можливість того, що Туреччина відновить смертну кару, яку вона скасувала, прагнучи вступити до Європейського союзу.
"Якщо у них є пістолети і танки, у нас є віра, - сказав
Ердоган, який також був присутній на похороні убитого друга
. - Нам не потрібна помста. Тому давайте думати, перш ніж робити новий крок. Ми будемо діяти розумно і виходячи з досвіду".
Старший турецький аналітик для Міжнародної кризової групи Нігяр Гоксель (Nigar Goksel) сказала, що є два можливих напрямки розвитку подій: "Або Ердоган використовує цей інцидент, щоб перебудувати державні інститути в Анкарі на свою користь, - сказала вона, - або він скористається можливістю і солідарністю, яка була йому надана з боку опозиції і різних верств суспільства, щоб відповісти взаємністю, вкладаючи більше в розвиток верховенства права та легітимних форм нонконформізму".
Знаючи історію Ердогана, остання можливість малоймовірна. Кожен раз, коли його владі був кинутий виклик - від вуличних протестів три роки тому до розслідування питання про корупцію його найближчого оточення, - він виводив з гри своїх ворогів і ставав більш авторитарним.
І дійсно, коли уряд заарештував тисячі солдатів і офіцерів, які нібито брали участь в спробі перевороту, з'явилися ознаки того, що він скористався моментом, щоб розширити придушення опору на уявних ворогів. Поряд з військовими, уряд також звільнив тисячі суддів, які, здавалося б, не грали ніякої ролі у військовому повстанні.
"Зараз уряд має повну свободу проектувати державний апарат так, як йому хочеться, що він і робитиме, - сказав Унлуісаджіклі. - Загалом Туреччина стане країною, де влада більш консолідована, а інакомислення буде ще більше неприпустимо".
У міру того, як чистка військових тривала в неділю, одним із заарештованих був генерал Бекір Еркан Ван, начальник авіабази Інджірлік, з якої збройні сили Сполучених Штатів здійснюють вильоти над Іраком і Сирією проти Ісламської держави. За вихідні дні генерал Ван звернувся до американських офіційних осіб у пошуках притулку, але, за словами людини, знайомої з ситуацією, яка побажала залишитися невідомим, йому було відмовлено.
Прем'єр-міністр Греції Алексіс Ціпрас сказав Ердогану, що уряд оперативно розгляне клопотання про надання притулку від восьми турецьких офіцерів, які втекли на північ Греції на вертольоті і були затримані за звинуваченням в незаконному в'їзді. Туреччина зажадала їх видачі.
У міру того, як розгорталася драма навколо спроби перевороту в п'ятницю і вранці в суботу, на мить виникло відчуття, що Ердоган перебуває на межі повалення. Президент звернувся до нації через додаток FaceTime на своєму телефоні після того, як він ледве уникнув захоплення повсталими солдатами, які
прибули на вертольоті в приморський готель, де він відпочивав
- вони прибули туди буквально після того, як він полетів.
Потім, близько 3:30 ранку, він приземлився в Стамбулі, після небезпечного польоту, в той час як винищувачі змовників все ще були в повітрі - це стало найвірнішою ознакою того, що повстання зазнає невдачі.
Але ще більше, ніж його драматичне прибуття в аеропорт Стамбула, його впевнена промова на даху автобуса, здавалося, рішуче заявила, що він повернув собі владу.
Урочистості його прихильників продовжилися в неділю, коли радісна юрба пройшла вулицями Стамбула.
"Подивіться навколо, - сказав один з прихильників Ердогана, 37-річний механік Ейтан Каратас. - Подивіться на цих людей. Ми справжні солдати цієї країни, і у нас є командир".
