У вмираючих селах України знайшли дуже цікавих людей

В українських селах, які занепадають, є неординарні люди, які займаються цікавими речами, але у них немає можливості контактувати з іншим світом.
Про це в інтерв'ю ONLINE.UA розповів відомий мандрівник і блогер Богдан Логвиненко.
"Є регіони, де села дійсно вимирають. Наприклад, на Полтавщині ми відвідали село Юр'ївка, в якому залишилося тільки шістнадцять жителів. Там всі літні люди, крім однієї людини, яка має сто сорок вуликів і повністю сама їх обслуговує. І ось ми зателефонували дядькові, який тримає бджіл, говоримо: "Ми - Ukraїner, можемо з вами зустрітися?" Він відповів, що у нього немає на нас часу, і поклав трубку. Ми почали шукати інший вихід, а це важко, коли в селі тільки шістнадцять чоловік живе. Однак знайшли через "знайомих знайомих родичів", додзвонилися через людей. Виявилося, що він подумав - ми представники банку, йому почнуть кредити пропонувати, сказав: "Я думав, що це якийсь лохотрон, будете мене розводити!", - розповідає блогер.
За його словами, бджоляр допомагає людям похилого віку, які залишилися в селі.
"Ми у нього запитали: "До вас часто гості приходять?" Він так на мене подивився: "Які гості? Нас тут шістнадцять чоловік живе!" Практично всі вони живуть як родина, той бджоляр всім допомагає, тому що інші - старі, він єдиний, у кого є сили", - сказав Логвиненко.
Читайте також: В укра їнському селі купили ноутбук за 200 тисяч: мережа розбурхана
За його словами, в українських селах таких цікавих людей, як бджоляр, багато, але вони відрізані від решти світу.
"Отже, історія почалася з того, що він поклав трубку і не хотів з нами говорити. А закінчилося тим, що ми сидимо в машині, падає сніг, та людина поклала руки на відкрите вікно і каже: "Ось ви зараз поїдете, а я залишуся один. Пообіцяйте мені, що ще раз до мене приїдете, тільки не так, як всі обіцяють, а по-справжньому!" І ми сидимо, не знаємо, що сказати. Тому що ми розуміємо: в селі шістнадцять осіб, і йому просто ні з ким спілкуватися. І є чимало таких кинутих людей, які роблять цікаві речі, але у них немає коштів комунікації. І нам дуже приємно, що ми зробимо про нього історію, і, може, ще хтось до нього приїде", - згадує журналіст.
"Отже, ми пишемо про людей з маленьких містечок і сіл, які чимось цікавим займаються. Буває, що в селах, які занепадають, таких людей сусіди вважають ненормальними, диваками, а ми показуємо, що ці диваки - і є норма", - додав Логвиненко.
Він розповів, як місцеві люди ставляться до таких "диваків".
"Наприклад, людина в селі зробила власну екологічну ферму, і для частини селян вона здається ненормальною. Він не бухає, випікає хліб в три рази довше, ніж звичайний, позаяк використовує спеціальні технології, не ходить на базар продавати, реалізує свою продукцію через онлайн-магазини. Люди не розуміють, для чого він це робить, він божевільний, на їхню думку, і коли вони бачать, що до нього приїжджають журналісти, знімають фільм, вони починають замислюватися: "А в чому ненормальність? Може, ненормальний не він, а вони?" Звичайно, ми не намагаємося показати протистояння між людьми, нацькувати їх один на одного. І зрозуміло, що наш герой ніколи не скаже, що його односельці дурні (хоча, швидше за все, він так і думає ). І вони нічого поганого про нього не будуть говорити", - сказав блогер.
Більше читайте в інтерв'ю на ONLINE.UA: Статистика з подорожами в Україні страшна, але у нас є чим зруйнувати стереотипи - Богдан Логвиненко.