Україна і китайський Шовковий шлях: які реальні перспективи
Категорія
Економіка
Дата публікації

Україна і китайський Шовковий шлях: які реальні перспективи

Україна і китайський Шовковий шлях: які реальні перспективи
Джерело:  The Diplomat

Китай - глобальний гравець, який встановлює свої пріоритети в короткостроковій і довгостроковій перспективі. Стратегічне бачення країни знаходить своє відображення в ініціативі «Один пояс, один шлях» (OBOR), оголошеній в 2013 році президентом Китаю Сі Цзіньпіном. У пресі OBOR часто називають "Шовковий шлях".


Про те, в чому полягає стратегічна важливість України для Китаю, розповіла доцент політології Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олена Міла в своїй статті для міжнародного інтернет-журналу з актуальної проблематики Азіатсько-Тихоокеанського регіону The Diplomat. Переклад статті зробив ONLINE.UA.
Уряд Китаю вже зробив величезні виділення на OBOR через механізми Азіатського банку інфраструктурних інвестицій ($100 млрд) і Фонд Шовкового шляху($40 млрд). Якщо додати приватні інвестиції, загальний обсяг може легко досягти $1 трлн. Ця ініціатива все ще в розробці, але вже очевидно, що багато азіатських і європейських країн прагнуть бути включеними в Шовковий шлях. Для Китаю, як світової держави, присутність в максимально великій кількості країн є інструментом, за допомогою якого він може чинити непомітний вплив (роблячи країни залежними від торгових шляхів і економіки Китаю).
Деякі країни становлять особливий інтерес для Китаю. І серед них Україна, яка привертає Китай декількома факторами - це географічне розташування України та її потенціал, щоб стати головним транзитним вузлом в межах OBOR, на додаток до угоди про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, а також сільськогосподарська промисловість України.

Важливе питання географії

Навіть якщо просто дивитись на карту, стає зрозуміло, що Україна є стратегічно розташованою уздовж сухопутного шляху з Китаю до Євросоюзу, що апріорі робить територію України привабливою для великого транзитного вузла. Хоча українська інфраструктура не так розвинена, як у Польщі чи Туреччини, це легко виправити в середньостроковій перспективі. Саме через цю точку зору в грудні 2013 року під час візиту колишнього президента України Віктора Януковича в Китай було підписано ряд угод, в тому числі меморандум про будівництво нового глибоководного терміналу в Криму і реконструкцію Севастопольського морського рибного порту. Крим повинен був стати великим транзитним вузлом, і Китай готовий був інвестувати в нього $13 млрд. Російська анексія півострова поставила хрест на цих планах, але вони можуть відродитися на півдні України, зокрема, в Одеській і Миколаївській областях, де є доступ до Чорного моря.


Китай другий після США найважливіший торговий партнер Євросоюзу, обсяг торгівлі з ним становить 14% від загального обсягу додаткової торгівлі ЄС в 2014 році. Імпорт товарів з Китаю в країни ЄС значно зріс за останній десяток років - з 129,2 млрд євро в 2004 до 302,5 млрд євро в 2014. Обсяг експорту збільшився в більш ніж три рази за той же період і досяг 164,7 млрд євро в 2014 році. Ця тенденція буде тривати, оскільки Євросоюз і Китай прагнуть поглибити торговельні відносини. У цьому контексті, навіть якщо тільки деякі товари шляхом між Китаєм і ЄС проходитимуть через територію України, вона зможе використовувати своє унікальне географічне положення і стати новою важливою транзитною ланкою в Шовковому шляху.


Зона вільної торгівлі з ЄС

З 1 січня цього року Україна і ЄС підписали Угоду про глибоку та всеохоплюючу зону вільної торгівлі (ГВЗСТ). Євросоюз є найбільшим торговим партнером України: за перші 9 місяців 2015 року 32,9% всього українського експорту товарів пішло в ЄС, який в свою чергу склав 39,1% імпорту України. Україна в ЄС в основному постачає чорні метали, залізну руду, електричні машини і крупи, а імпортує звідти машини, транспортне обладнання, хімікати, текстиль та одяг, а також сільськогосподарську продукцію. У той час як обсяг торгівлі між Україною та ЄС склав 20,4 млрд євро за перші дев'ять місяців 2015 року, є значні можливості для його збільшення в рамках ГВЗСТ.


Для Китаю тут є два елементи, які мають важливе значення - географічна близькість до ЄС і потенціал для інвестицій. Україна орієнтує свою зовнішню і внутрішню політику в бік Європи. Проводячи реформи, Україна запропонує поліпшену прозорість, демократичну відповідальність і верховенство права. Граючи за правилами, Україна буде залучати китайський бізнес в надії інвестувати у виробництво для експорту в ЄС.


Близькість України до ринку ЄС вже виявилася достатньою для деяких китайських компаній, щоб зробити рішучий крок і почати робити бізнес в Україні, не звертаючи уваги на несприятливий інвестиційний клімат наразі. Посольство України в Пекіні вважає, що за станом на 1 жовтня 2015 року обсяг китайських інвестицій в українську економіку склав $22,6 млн - 31% в промисловості, 23% в сільському господарстві, 15% в області транспорту, а також 14% в роздрібній та оптовій торгівлі. За словами генерального директора Китайської торгової асоціації Руслана Осипенка, «нинішній рівень співпраці між Україною і Китаєм здійснюється на основі підписаної в 2011 році Декларації про стратегічне партнерство між двома країнами. Китай спостерігає певний успіх реформ, які виконуються українським урядом. Саме тому китайські компанії не залишають Україну, а зовсім навпаки - об'єдналися і створили Асоціацію комерції Китаю, яка є платформою і мостом для ділових кіл обох країн».

В обхід Росії

Інтерес Китаю в Україні представляє її потенціал бути транзитним вузлом. Зокрема, це має стратегічне значення для майбутніх вантажних поїздів з Європи в Китай і назад.


В кінці січня 2016 року Китай офіційно підтримав

запуск вантажного потяга з України в Казахстан і Китай, в обхід Росії

. Поїзд відправляється з Іллічівська і тримає курс на Грузію, Азербайджан, Казахстан і, врешті-решт, Китай. Він включає в себе

пороми по Чорному морю і Каспийському морю (Іллічівськ - Батумі і Алят - порт Актау)

і є частиною Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту. Весь маршрут в Китай становить 5,475 км. Перший поїзд у рамках пробного пробігу покинув Україну 15 січня цього року і протягом 15 днів досяг казахстансько-китайського кордону. Фахівці кажуть, що буде можливо скоротити час доставки до 9-10 днів.


З березня вантажні поїзди почнуть рух за маршрутом

. Для того, щоб переконатися, що поїзд є конкурентоспроможним у порівнянні з іншими маршрутами (зокрема, через Росію), всі держави-учасники (Україна, Грузія, Азербайджан і Казахстан) підписали протокол про пільгові тарифи. Як сказав міністр інфраструктури України Андрій Пивоварський, поїзд йтиме в Китай без оглядів і на основі єдиної ставки.


Лю Цинь з посольства Китаю в Україні зазначив, що Китай підтримує цю ініціативу. «Якщо є ринкова потреба. Якщо є попит на ринку, і це економічно доцільно, постачальники з Китаю та інших країн повинні бути зацікавлені. Вони можуть вибрати цей маршрут. Китайські експортери більше стурбовані транспортними витратами і часом доставки. Це особливо важливо при порівнянні його з морським торговим маршрутом. Китайські експортери повинні бути зацікавлені в цьому проекті, але до сих пір їх точка зору невідома ... Коли вантажні збори і терміни поставки стануть конкурентоспроможними, ми можемо очікувати, китайські компанії реагуватимуть».


Минулого місяця Пекін не тільки схвалив запуск поїзда в обхід Росії, а й спільно з українським урядом була створена комісія по життєдіяльності «Шовкового шляху», щоб домовитися про пакет проектів транспортної інфраструктури для збільшення транзитного потенціалу України.


Осипенко визнає, що «згідно з інформацією, отриманою від Міністерства інфраструктури України, європейські компанії, зокрема, австрійські, висловили свою зацікавленість в торговому шляху з Європи в Китай і назад через Україну». Це особливо перспективно, оскільки після завершення реконструкція тунелю Бескид (яка фінансується Європейським інвестиційним банком) і поліпшеннями транспортної інфраструктури між ним і морським портом в Іллічівську під Одесою, у вантажів буде прямий маршрут з Відня через Братиславу до кордону з Україною.


«Тунель Бескид є стратегічним об'єктом інфраструктури, тому що це частина п'ятого пан'європейського транспортного коридору, який проходить через територію Італії, Словенії, Угорщини, Словаччини та України», - сказав доцент Інституту машинобудування і транспорту Микола Осташік.


У той час як тунель розглядається як найважливіша ланка з'єднання Азії з Західною Європою, є також величезний нереалізований потенціал для розширення Шовкового шляху на північ. У Іллічівського порту, який обслуговує залізничну лінію, що проходить між Україною і Китаєм, також є прямі з'єднання для вантажних поїздів з країнами Північної Європи. Наприклад, Литва вже підписала попередній меморандум про співпрацю з вантажним поїздом в Китай з України.


У потягу є високий шанс на успіх, враховуючи, що він може досягти свого призначення протягом десяти днів, що є вельми привабливим для компаній; вигідним є прозорий, оптимізований і єдиний тариф для всіх країн-учасниць; він привертає до себе інтерес постачальників в Європі і Азії.


Постачальник сільськогосподарської продукції

Ще однією привабливою особливістю для Китаю є сільськогосподарський сектор України. У 2015 році Україна обігнала США, ставши номер один постачальником кукурудзи для Китаю. Традиційно в значній мірі залежний від сільськогосподарської продукції США, Китай знижує цю залежність за допомогою української продукції. У 2012 році Україна і Китай підписали контракт на $28 млрд, за яким Україна буде поставляти сільськогосподарську продукцію в Китай в обмін на покупку китайських добрив і сільськогосподарської техніки. У 2015 році Китай став найбільшим імпортером української сільгосппродукції - за дев'ять місяців український експорт зерна в Китай збільшився в 6,6 разів, за інформацією посольства України в Китаї. У тому ж році доступ до китайського ринку отримали 18 українських виробників молочної продукції.


У китайській компанії Noble Agri, яка повністю належить COFCO (Китайська національна корпорація зернових, олій та харчових продуктів), є два активи в Україні. Перший розташований в Маріуполі. Це комплекс з переробки насіння соняшнику зі щоденним обсягом переробки 1500 тонн і місткістю 180 тис метричних тонн. Другий об'єкт - це недавно побудований термінал Миколаївського зернового порту, який може похвалитися перевантажувальною потужністю 2,5 млн тонн на рік і пропускною спроможністю складу в 125 тис тонн. Україна є єдиною європейською країною, де присутня Noble Agri, конкуруюча з такими великими американськими компаніями, як Cargill, Monsanto і Bunge. Крім того, Noble Agri закуповує масові товари з регіонів з низькими виробничими витратами і поставляє їх на ринки попиту з високими темпами зростання, особливо в Азії та на Близькому Сході; наприклад, він є провідним постачальником кукурудзи і соєвого борошна в Саудівській Аравії. Таким чином, на додаток до забезпечення поставки сільськогосподарської продукції в Китай, Noble Agri також конкурує на світовому ринку з іншими, в основному американськими компаніями.


Очевидно, що у Китаю є стратегічні інтереси в Україні. Цей інтерес заснований на довгостроковій перспективі, яка бачить Україну як ключову ланку в Європу. Оскільки Китай переслідує свою генеральну стратегію для Євразії, Україна готова стати основним бенефіціарієм.

Залишаючись на онлайні ви даєте згоду на використання файлів cookies, які допомагають нам зробити ваше перебування тут ще зручнішим

Based on your browser and language settings, you might prefer the English version of our website. Would you like to switch?