Україна отримала перепочинок: названа велика помилка Путіна

Після невдалих дій президента Росії Володимира Путіна на міжнародній арені, зокрема  накладення вето на резолюцію Франції про припинення вогню в Сирії, Україна отримала перепочинок в політичному тиску на неї.
Про це написав політичний експерт Євген Магда в своїй статті для ONLINE.UA.
Він зазначив, що Україна довгий час була в ролі слабкої сторони в процесі врегулювання конфлікта на Донбасі.
"У процесі врегулювання конфліктів прийнято тиснути на слабшу сторону, і в цьому питанні Україна виглядала до останнього часу безальтернативною. Самопроголошені ДНР і ЛНР не є суб'єктами міжнародного права, вони не визнані навіть Росією, тому з їх представниками ведуть діалог тільки в рамках Тристоронньої контактної групи. Але Україні довелося несолодко, оскільки вересневе, вельми умовне, припинення вогню на Донбасі було сприйнято Заходом як хороший шанс швидко вирішити проблему, нехай і ціною українських інтересів. Аргументи наших західних партнерів зрозумілі, а дії української влади не надавали їй простору для маневру. З іншого боку, військові в зоні АТО сьогодні є куди більш значною силою, ніж рік-півтора назад, і діяти виключно в форматі "зрада - перемога" офіційний Київ не може. Здавалося, ще трохи, і Захід почне дотискати Петра Порошенка на прийняття невигідного йому рішення", - пише експерт.
Однак, після ряду помилок Росії ситуація змінилася на користь України.
"Але збіг обставин поки складається на користь України. Справа в тому, що Росія з граціозністю танцюючого камаринського ведмедя примудрилася посваритися зі своїм європейським партнером - Францією. Париж намагався провести через Раду Безпеки ООН резолюцію про припинення насильства в Сирії, але Росія заблокувала її, а Володимир Путін дозволив собі публічні докори на адресу Парижа за обслуговування політичних інтересів США. Подібне ставлення навряд чи сподобається будь-якому європейському політику, а низькорейтинговому Олланду за півроку до президентських виборів - тим більше", - відзначає Магда.
Росія розраховувала на те, що буде робити все, що їй захочеться, що доводять заяви Путіна на форумі "Росія кличе".
"Кремль, як видається, серйозно перегнув палицю, розраховуючи на власних агентів впливу в західному світі. Мовляв, ми можемо собі дозволити робити, що заманеться, а вам все одно доведеться з нами миритися. Путін під час форуму "Росія кличе" прямо дав зрозуміти, що не боїться ізоляції, а санкції Заходу вважає контрпродуктивними. Мабуть, щоб підсилити ефект, російський президент заговорив про "вимушений захист російськомовних на Донбасі і допомогу в реалізації прагнення кримчан приєднатися до РФ", нарікав на відсутність до сих пір прямого діалогу між київською владою і "представниками Донбасу", - пише експерт.
Він нагадав про  заяву президента Франції Франсуа Олланда про зустріч з Путіним, після якої російському президенту нічого не залишалося, як піти на загострення.
"Втім, після скасування візиту до Франції, в ході якого Франсуа Олланд був готовий говорити з Путіним тільки про ситуацію в Сирії, господареві Кремля нічого не залишалося, як максимально загострювати ситуацію. Це його улюблена тактика - перти напролом, натякаючи на ядерний арсенал і пускаючи в хід інформаційні та технологічні доводи. До речі, в США і в страшному сні не могли собі уявити спроби втрутитися в хід президентської гонки шляхом хакерських атак. Але Росія, як вважає американська розвідка, пішла на це. Не стільки заради перемоги конкретного кандидата, скільки для загальної дискредитації процесу".
Магда підкреслює, що Путін сам себе переграв, що довели  резолюції, прийняті ПАРЄ, в яких війна на Донбасі названа "російською агресією".
"Дві резолюції ПАРЄ, прийняті 12 жовтня, наочно показали, наскільки Путін себе переграв. Зважені в масі своїй європейські парламентарії констатували російську військову присутність на Донбасі, назвали самопроголошені "республіки" сепаратистів "контрольованими Росією" і визнали, що проведення виборів на Донбасі до стабілізації там ситуації в сфері безпеки неможливе. Ці констатації важливі по тій простій причині, що прозвучали в одному з політичних центрів ЄС і не проскочать повз вуха політиків Старого Світу".
"Україна, як мінімум, одержала перепочинок в політичному тиску на неї, ще ймовірніше - вирвалася з дипломатичних кліщів Росії і Заходу, що загрожували їй драматичним розвитком подій. Але швидко відмовитися від Мінських домовленостей навряд чи вдасться - вони визнані Радою безпеки ООН в якості матриці врегулювання конфлікту на Донбасі. Куди логічніше починати переговори про розширення формату учасників за рахунок США і зацікавлених європейських держав, можливо, і через підключення Китаю", - додає експерт.
Більше  читайте в статті Євгена Магди на ONLINE.UA: Мінські угоди по Донбасу: в морг або в реанімацію?