Український письменник вразив словами про чужий Крим та Донбас
Категорія
Культура
Дата публікації

Український письменник вразив словами про чужий Крим та Донбас

Український письменник вразив словами про чужий Крим та Донбас
Джерело:  volynnews.com

Український письменник Василь Шкляр вразив словами про "чужий" Донбас та анексований Росією Крим, який ніколи не належав Україні.

Таку думку письменник висловив в інтерв’ю "Волинським новинам", повідомляє ONLINE.UA.

На думку Шкляра, Донбас для України - "чужа чужина", а жителі окупованих територій щасливі, що є частиною Росію.

"Україна ніколи не поверне кордони 2014 року. Ті люди щасливі, що живуть у Росії. Не треба забирати в людей щастя. Донбас для нас – чужа чужина. На тему українсько-російської війни я висловлюю дуже непопулярні речі. Переконаний, що та територія не варта життів найкращих українців. Мені часто заявляють, що я ледве не сепаратист, бо готовий віддати ці землі. Але у мене є кращий план повернення: відрізати усю ту територію, ту нечисть від нас, збудувати свою сильну державу, а тоді вже приєднувати кого завгодно, але на своїх умовах",- сказав Шкляр.

Читайте також: Ще один російський артист збирається в Україну після гастролей в окупованому Криму
Письменник також вважає, що окупований Крим ніколи не належав Україні і ніколи його не повернути.

"Багато наших політиків із телячим ентузіазмом на кожному кроці викрикують, що Крим наш, що ми його повернемо. Та він ніколи нашим не був і не буде. У 1954 році Хрущов його віддав… Політики взагалі не мають права дискутувати на тему територіальної цілісності. Для них ця тема табу, а я можу говорити, що схочу, бо в мене посада вища, ніж у президента", – сказав Шкляр.

Як повідомляв ONLINE.UA, в український промо-ролик до "Євробачення-2017" включили пам’ятник архітектури "Ластівчине гніздо" в окупованому Росією Криму, що дуже не сподобалось так званій місцевій "владі".  Віце-прем’єр "кримського уряду" Дмитро Полонський заявив, що замок "Ластівчине гніздо", який увійшов у відео під назвою "Приїжджайте в Україну святкувати різноманітність" нібито російська пам’ятка архітектури.

Залишаючись на онлайні ви даєте згоду на використання файлів cookies, які допомагають нам зробити ваше перебування тут ще зручнішим

Based on your browser and language settings, you might prefer the English version of our website. Would you like to switch?