Україну складно назвати володаркою дивідендів від перемоги на президентських виборах в США Дональда Трампа. З іншого боку, наша країна в цьому питанні виявилася у значній компанії розчарованих держав, яким належить по-новому вибудовувати відносини з Вашингтоном.
Сприймаючи виборчу кампанію в США (що цілком природно) крізь призму сприйняття американських ЗМІ, український істеблішмент визнав Хілларі Клінтон сприятливішим для себе кандидатом. Ситуацію посилив той факт, що у вересні Дональд Трамп не знайшов можливості зустрітися з Петром Порошенком, до того ж в команді висуванця республіканців працював Пол Манафорт. Але вибір американських виборців не залишив офіційному Києву простору для маневру, і тепер Україні доведеться шукати своє місце в «світі від Трампа». Залишається сподіватися, що український посол в США Валерій Чалий не лукавив, і посольство підтримувало робочі контакти зі штабами обох кандидатів.
Перший після оголошення про перемогу Трампа його виступ вкотре свідчить, що передвиборча риторика і дії обраного глави держави - різні речі. Дональд Трамп переміг, зробивши ставку на «маленького американця» білої раси, що не більш цинічно, ніж мобілізувати чорношкірих або іспаномовних громадян США. До того ж американська політична система являє собою добре налагоджений механізм, який непросто буде зруйнувати навіть багатому політику з неоднозначною репутацією і відсутністю досвіду державної служби. Той факт, що Дональд Трамп впевнено виграв праймеріз в Республіканській партії, повинен був змусити сприймати його більш реалістично. Тепер же республіканцям належить зіграти роль колективного запобіжника від занадто різких змін в політиці країни. Тим більше в умовах, коли Республіканська партія отримала і президентське крісло, і більшість в обох палатах Конгресу.
Читайте також: Трамп незручний для Путіна, а де в чому вже готовий нашкодити Кремлю - політолог
Наївно вважати, що Трамп почне підігравати Росії у зовнішній політиці. При всій неоднозначності зроблених ним заяв вважати, ніби республіканець спробує «повернути Америці велич» шляхом міжусобойчика з Кремлем - означає не розбиратися в суті американської політики. Кандидатури, які звучать під час обговорення майбутньої команди Дональда Трампа - послідовні опоненти Кремля, так би мовити, «антипорадники зі стажем». Передвиборче гасло Трампа вельми нагадує слова, з якими переміг свого часу Рональд Рейган. Безумовно, з початку 80-х років ХХ століття і світ, і США змінилися, однак республіканці залишаються прихильниками консервативних цінностей і налаштовані забезпечити домінування Штатів у світовій політиці.
Вважаю, що Україні не варто мати ілюзії щодо власного місця в шкалі зовнішньополітичних пріоритетів Вашингтона після президентських виборів. Куди ймовірніше, що приділяти увагу подіям в нашій країні буде не Дональд Трамп, а віце-президент Майк Пенс, колишній губернатор Індіани. Безумовно, має значення, хто стане державним секретарем США і помічником президента з питань національної безпеки. Але в одному є плюс: Вікторія Нуланд більше не годуватиме українське керівництво приготованими разом із Владиславом Сурковим геополітичними "печеньками".
Міф про Україну як «вітрину перетворень» розсіюється, відступаючи перед необхідністю здійснювати перетворення і виживати в протистоянні з Росією. США як світовий лідер не відвернуться повністю від нашої країни, проте не будуть приділяти подіям в одній з найбільших держав Європи стільки уваги - адміністрація Трампа зосередиться на вирішенні проблем внутрішньої політики. За великим рахунком, майбутнє України залежить від її здатності самостійно відповідати на численні виклики. «Доброго і миролюбного» Обаму в січні 2017 року офіційно змінить непередбачуваний і самозакоханий Трамп, і це вже реальність, в якій необхідно жити і працювати.
Євген Магда, політичний експерт, спеціально для ONLINE.UA
