Через три десятиліття після того, як в результаті Чорнобильської катастрофи радіоактивна хмара піднялася над значною частиною Європи, протидія ядерній енергетиці перетворилося тут у щось незрозуміле.
Підрозділ американської національної мовної мережі NBC News в статті, присвяченій 30 річниці вибуху на Чорнобильській АЕС, що наближаеться, переклад якої зробив ONLINE.UA, згадує про катастрофу, яка сталася, її масштаби та наслідки як для України, так і для всього світу, а також пояснює, чому, незважаючи на все це, ядерна енергія життєво важлива для України.
Великий вибух і пожежа відразу вбили 31 людину в день катастрофи 26 квітня 1986 року. Загальна кількість загиблих суперечлива, але Всесвітня організація охорони здоров'я підрахувала, що 4000 інших смертей в кінцевому підсумку були пов'язані з найгіршим лихом в історії, пов'язаним з ядерною енергетичною установкою.
Реактор, який горів протягом кількох днів, довгі колони автобусів, тисячі евакуйованих людей, та інші спогади про катастрофу все ще залишаються яскравими в Європі. Радіоактивні опади були зафіксовані на відстані до 1450 миль (близько 2334 км) - у Великобританії, а також в Норвегії.
У всьому світі шок перетворився на гнів і викликав заклики до масової переоцінки ядерної галузі. Німеччина навіть планує вивести з експлуатації всі свої реактори до 2022 року.
Але в той час, коли цей інцидент зробив місцевих жителів тоді ще Радянського Союзу безпосередніми свідками загрози, Україна в даний час - одна з країн, найбільш залежних від ядерної енергії. Робота кожної другої лампочки забезпечується ураном.
«Ядерна енергетика є основою системи вироблення електроенергії країни», - сказала Ілона Заєць, прес-секретар державного монополіста "Енергоатом".
У минулому році 15 реакторів в країні виробили 82000 мегават-годин електроенергії, або 56,5% від загального споживання енергії України, згідно з даними "Енергоатома".
У 2015 році тільки Франція отримала більшу частку своєї енергії від ядерної енергетики, за даними МАГАТЕ, служби нагляду ООН. США генерує всього 19,5% у такий спосіб.
«Після катастрофи немає дуже сильної довіри до ядерної промисловості, - говорить Тетяна Вербицька з Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки України, служби нагляду за станом ядерної безпеки країни. - Але в той час, як більша частина населення вважає, що «це небезпечно», немає ніякої альтернативи».
Україна залишилася зі своїми реакторами після катастрофи, в той же час, працюючи над вдосконаленням процедур безпеки у співпраці з європейськими та американськими агентствами. У 2014 році "Енергоатом" отримав 600 млн євро ($685 млн) від Європейського Союзу для підвищення рівня безпеки.
Катастрофу 1986 року пояснили поєднанням несправності й людської помилки. Проте, три з чотирьох чорнобильських реакторів продовжували подавати енергію протягом десяти з гаком років після аварії.
Економіка України скоротилася на 10% в минулому році, і навіть найзапекліші екологи визнають, що ядерна енергетика є єдиним варіантом, якщо люди хочуть зберегти світло.
«Ми не настільки радикальні, щоб сказати, що ми повинні просто закрити всі в один момент, - зазначає Юрій Урбанський, глава Національного екологічного центру України, провідної антиядерної неурядової організації. - Ми просто хочемо, щоб держава розробила програму поступової, поетапної відмови від використання атомної енергії».
Але це поняття "поступово" розтягується.
Лічильники Гейгера досі зашкалюють в "гарячих точках" в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, 30-кілометрова зона безпеки навколо неї перетворилася в дикий ліс. Коротке перебування там відносно безпечно, але ця територія не буде придатна для проживання людини, щонайменше, 10000 років.
Природа також "захопила" місто Прип'ять, яке було закинуте під час квапливої евакуації в 1986 році, будівлі досі стоять, зарослі чагарником, радіоактивним мохом, з плакатами комуністичної партії - такі собі Помпеї атомного століття.
Це не означає, що українці вважають, що атомна галузь є безпечною - більшість так не думає. Майже 65% українців сказали, що їхні ядерні установки небезпечні, свідчать дані загальнонаціонального опитування, проведеного Центром Разумкова у 2011 році, який є останнім опитуванням, доступним з даного питання. Але тільки 10% українців сказали, що нація повинна закрити свої реактори.
Уряд в Києві законсервував плани по більшій кількості реакторів, але хоче продовжити термін роботи існуючих.
Безпека, а не заборона ядерних об'єктів залишається в центрі уваги посадових осіб.
«Чорнобильський інцидент мотивував деякі країни відмовитися від ядерної енергетики, але інші вважали за краще переглянути існуючі вимоги до безпеки», - сказала Вербицька.
Перевірки МАГАТЕ в 2010 році показали, що реактори України «пройшли всі вимоги безпеки МАГАТЕ того часу», сказав NBC News в електронному листі глава "Енергоатому" Юрій Недашковський. Він не розповів детально про недоліки, але сказав, що робота триває, щоб оновити процедури безпеки у відповідь на ядерну катастрофу Фукусіми в Японії в 2011 році.
Відповідь на питання, чому Україна віддала перевагу підвищенню безпеки виведенню АЕС з експлуатації, проста - ядерна енергія залишається другим найдешевшим джерелом електроенергії в Україні після гідроенергетики. Проте, критики кажуть, що це тому, що вартість виведення з експлуатації існуючих реакторів не врахована в такі розрахунки.
«Просто немає джерел енергії більш ефективних з економічної, промислової та екологічної точки зору, ніж ядерна», - сказала Заєць.
Юрій Урбанський вважає інакше. Йому було 12 років під час вибуху, і він проживав у Києві, на відстані близько 100 км від місця події.
«Я відчуваю, що я постраждав, тому що потім у мене були деякі проблеми зі здоров'ям, - сказав він. - [Офіційна влада] намагалися зробити все, щоб не пов'язувати будь-яке захворювання з аварією на Чорнобильській АЕС, навіть тих, у кого був рак і лейкемія».
