Про те, чи змінила війна українців на краще та чому українці чекають, поки хтось вирішить їхні проблеми розповіла журналістці Анастасії Багаліці для online.ua засновниця незалежного Дикого Театру, співведуча «Телебачення Торонто» та шоу «Ебаут», громадська діячка Ярослава Кравченко.
Чи змінила війна українців на краще
Як ти думаєш: от ми, можливо, наївно оцінюємо самі себе і суспільні зміни, які відбуваються, але є така мейнстрімова думка, що війна мотивує нас ставати кращими.
Я не можу погодитися з тим. Я не можу сказати, що я стала краща. Я просто хорошою була до цього, розумієш (сміється).
Насправді, моє коло — це дуже усвідомлені люди, тобто люди, які і раніше відповідали за те, що вони роблять, і раніше у них було соціальне навантаження в їхньому житті.
Це ти не просто для добробуту, для себе і для своєї сім’ї, ти обов’язково маєш якийсь шматочок відповідальності за щось у цій країні. І тому я не можу сказати, що моє оточення чи я сильно змінилися.
Змінилися задачі, так. Волонтерські проекти з’явилися, запрацювали. Але, знову ж таки, люди просто використовують ті скіли і ті ресурси, які вони мали до війни. Ми переформатувалися.
Не можна говорити, що всі стали такі хороші, це неправда. Я думаю, що, може, тільки перший місяць, коли всі з переляку були чесними, відвертими, хорошими, тоді віддавали все.
Ми вже зараз зустрічаємо людей, які спекулюють, які крадуть «волонтерку», не довозять «гуманітарку».
Якщо туди заглибитися, ти розумієш, що в цьому болоті дуже багато мешканців. І це те, що ми зараз маємо паралельно з роботою, з допомогою фронту.
Ще купа роботи, яку ми маємо виконувати, щоб контролювати оцих людей, які нікуди не ділися.
Дуже не хочеться повторювати цю фразу: «Кому война, кому мать родна», але у когось свідомість залишилася на тому рівні, що зараз можна вкрасти і це ніяк ні на що не вплине.
Я нещодавно побачила відео про те, як дві тітоньки, бабуськи з «кравчучками» крадуть тротуарну плитку. До них підійшов молодий чоловік та насварив їх: «Нащо ви це робите?».
У багатьох людей досі немає усвідомлення, що якщо ця плитка там лежить, то її або хтось купив за власні гроші, або її купила держава, але за ваші гроші, за гроші людей, які платять податки. І як змінити ось цей момент? Я досі задаюсь цим питанням.
Про змінотворців у своєму колі
Я хочу сказати, що дійсно війна проявила деяких людей з таких сторін, що я просто не очікувала.
Знову ж таки, я кажу про своє коло, але в мене є актори, які почали влаштовувати якісь прямо такі важливі ініціативи і брати в них участь. А до цього це просто був хороший актор. Не було ситуації, щоб розгледіти його глибину. А тут людина прямо вривається, допомагає, вкладає багато енергії. І це дуже круто.
Ярослава Кравченко на благодійному концерті Жіночого Ветеранського Руху,
1 червня 2022 року (фото: facebook.com)
І таких людей, які відкрилися, і таких людей, які з’явилися, завдяки повномасштабному вторгненню, в моєму житті дуже багато. І це коло, яке до цього було класним…
Я правда пишаюся своїм колом існування. А зараз воно ще більше. І це теж змінотворці, які несуть відповідальність за те, що роблять.
Читайте першу частину інтерв’ю з Ярославою Кравченко: Дехто тільки зараз стає українцем і починає розуміти, що це означає — Ярослава Кравченко
Українці чекають, поки їхні проблеми вирішить хтось інший
Коли ми говоримо про суспільство, ми дуже мало замислюємося про те, як функціонує держава. І люди дуже часто плутають функції держави і те, що функціями держави не є. Або волонтерів і державу. Або ЗМІ і державу, коли нам регулярно приходять з року в рік листи і дзвінки від слухачів — “передайте президенту”.
Тобто ти можеш довго і нудно пояснювати, що нашою функцією не є передати президенту, з іншого боку ти розумієш, що у людей є якийсь певний запит і ти не можеш його задовольнити, адже сама людина в ньому плутається.
Так. я дуже багато з цим теж стикаюся.
Дуже багато українців чомусь думають, що преса, ЗМІ, блогери, інфлюенсери мають вирішити їхні проблеми, не думаючи, як вони можуть вирішити їх самі.
Це навіть не тому, що вони не знають, як функціонує держава. Це тому, що вони ліниві.
Ну, тобто, якщо тебе виганяють з роботи, то, будь ласка, візьми свій трудовий договір і почитай, візьми почитай статут компанії. Потім тобі треба знайти юриста, який тобі допоможе, якщо ти сама не розібралась в цьому.
Мене виганяють з роботи! Терміново перепост! Всі перепощують терміново – когось виганяють з роботи! Ніхто не розібрався і понеслося. Дуже багато перекидається відповідальності.
Тобто мені здається, що час українцям подорослішати і навчитися того, чого ми не навчились.
Ярослава Кравченко у «Телебачення Торонто»(фото: facebook.com)
Чому в школі повинні навчати фінансовій грамотності
Тут проблема ще в освіті є. Тобто я б хотіла вчитися в школі, яка мені пояснює, вчить мене рахувати до 10 і множити (мені цього достатньо), вчить мене, як функціонує держава, які я маю права, і які я маю обов'язки.
Вчить мене фінансової грамотності — як функціонують гроші і що з ними можна робити. Тому що оце нарікання, що держава нам не платить пенсії, це здобуток «совка», де люди думали, що в кінці життя, вони доживуть, і держава їм буде платити пенсії.
А якби цьому ж поколінню пояснили грамотно, як користуватися фінансами і сказали, що держава може вам не заплатити, тоді б, мабуть, вони працювали на умовному заводі не для того, щоб допрацювати до пенсії, а працювали б так, щоб вибудувати якусь систему самозабезпечення, не розраховуючи на державу.
Тобто зараз ми не можемо розраховувати на державу. Але ми не маємо знань, як використовувати ті ресурси, які в нас є, щоб бути від неї незалежними і не нарікати на неї.
Вас також може зацікавити: Ярослава Кравченко про доброчесність. Коли у тебе є елементарний духовний кодекс, і ти його дотримуєшся
