Понад 100 тис з півмільйона маріупольців досі залишаються жити в напівзруйнованому місті. Їм доводиться чекати на гуманітарну допомогу декілька днів, немає доступу до медицини, існує загроза холери. Проте у новинних випусках російської пропаганди містян називають вдячними, а окуповане місто – “звільненим”.
Джерело: Телебачення Торонто
Як живе окупований Маріуполь
Сюжети російських пропагандистів про Маріуполь — пекельна суміш цинізму і трупожерства. Місто, у подвір’ях і підвалах якого поховані тисячі його мешканців, вони називають звільненим, а знедолених містян на межі голоду — вдячними.
В першу чергу росія налагодила в зруйнованому Маріуполі видачу “гуманітарної допомоги” у вигляді безкоштовної брехні.
Пропагандисти смакують зруйновані життя маріупольців та пишаються тим, що ті повністю залежать від подачок з Росії.
Радник мера Маріуполя Петро Андрющенко каже, що життя в Маріуполі більше схоже на виживання.
Люди мають спочатку здобути собі воду, потім — їжу, а потім приготувати її десь там на вулиці на багатті. З розваг — пройтись по торговцях, що понаїхали з району, [окупованих] Новоазовська, Донецька і [російського] Ростову. Усі вони їдуть нажитись на наших нещасних маріупольцях, торгують скрізь на вулиці з землі.
Він прогнозує, що з часов виникне маріупольський синдром, коли люди не їдуть, повертаються, залишаються.
Все таке беззворотньо погане почалося 4 березня: ми не змогли перезапустити електрику і разом із нею зникла вода, бо зупинились насоси. Ще зникло опалення, бо в той день перебили газопровід вище по області. Через два-три дні зник зв’язок, тому що закінчилось дизпаливо на всіх вежах окрім центральної (її дозаправляли). І ти [житель Маріуполя] живеш у підвалах, тебе бомблять, є інформаційний вакуум, холодно, голодно, страшно. І потім через певний час приходить весна, тиша, ти вилазиш з підвалу, тобі навіть починають давати якусь гуманітарку, знову тиша і ти можеш не боятися. Здається, що це вже нормальне життя. Потім ти виправдовуєш себе: тут знайомі, близькі, за кимось дивишся, не можеш кинути. Тобто в людини все забрали, а коли щось трохи дали — здається, що стало краще. Потім її починають годувати цією всією єрундою, що життя поновлюється, все буде гарно, і вона потроху починає вірити в це.
Читайте також:
