В Україні стало менше волонтерів, які допомагають збройним силам, крім того, змінилася специфіка їх роботи - вони переключилися на вузьку спеціалізацію.
Про це правозахисник і волонтер Олексій Біда, координатор Центру документування в Українській Гельсінській Спілці з прав людини розповів в інтерв'ю ONLINE.UA, яке взяв чеський журналіст Онджей Соукуп з видання Hospodářské noviny (Прага).
«З кожним мінським перемир'ям волонтерів ставало все менше, все менше людей спонсорували діяльність армії. У серпні 2014 го, після Іловайська, трохи спала хвиля грошової та іншої допомоги. Другий раз - в лютому 2015 го, черговий котел, Дебальцевський, чергове перемир'я, і рух сильно затих», - розповів Біда.
«А до цього волонтери везли все. Ходив такий жарт: "Волонтер може дістати все - головне дати йому завдання. Якщо потрібна буде ядерна боєголовка, він її теж дістане!" Це було дійсно так, волонтери викручувалися з найрізноманітніших ситуацій, включаючи проблеми при перетині кордону. Якщо їхала фура зі спорядженням з Німеччини, і її не пропускали, то цю фуру за два дні буквально переносили через кордон на руках. Збігалися мурахи - і перетягували», - продовжив Біда.
«Міністерство оборони на той час уже оговталося від удару, змогло нормально забезпечувати наших солдатів. Так, там продовжують красти - але проте. А потім волонтери пішли в вузькі спеціалізації. Одні стали займатися тільки приладами нічного бачення, хтось - тільки медичною, хтось - транспортом. Такою роботою - допоміжною», - розповів волонтер.
«Група волонтерів зайшла в Міноборони, вони створили свій департамент, прописали стандарти для військової форми, для взуття та стежать за їх дотриманням», - також розповів Біда.
- Категорія
- Події
- Дата публікації