Від початку злочинного вторгнення армії РФ в Україну західні спецслужби розгорнули кампанію по знищенню шпигунської мережі Кремля по всьому світу. Арешт у січні російського шпигуна Артура Еллера став "останнім залпом у тіньовій війні проти російських спецслужб.
Джерело: The Washington Post
Що відомо про шпигунську війну Заходу проти РФ
Протягом останнього року, коли західні уряди нарощували поставки зброї в Україну і запроваджували економічні санкції проти Москви, американські та європейські служби безпеки проводили паралельну, але менш помітну кампанію з руйнування російських шпигунських мереж, - йдеться у матеріалі видання.
Зазначається, що арешту Еллера у Німеччині передували затримання підозрюваних російських агентів у Нідерландах, Норвегії, Швеції, Австрії, Польщі та Словенії.
Ці кроки є точними ударами по російських агентах, які все ще перебувають в Європі, після масової висилки понад 400 підозрюваних співробітників російської розвідки з посольств Москви по всьому континенту минулого року, - підкреслюють автори матеріалу.
При цьому американські і європейські посадовці з питань безпеки попереджають, що Росія зберігає значний потенціал, але кажуть, що за останній рік її шпигунські агентства зазнали більшої шкоди, ніж будь-коли з часів закінчення холодної війни.
Масштаби кампанії, вказує видання, схоже, застали Росію зненацька, кажуть чиновники, притупивши її здатність здійснювати операції впливу в Європі, підтримувати контакт з інформаторами або надавати Кремлю інформацію з ключових питань, включаючи ступінь готовності західних лідерів продовжувати нарощувати поставки зброї в Україну.
Якщо так, то це може поповнити список наслідків, які не зміг передбачити президент Росії Владімір Путін - колишній офіцер КДБ у Східній Німеччині - коли віддавав наказ про вторгнення в Україну, - підкреслюють автори матеріалу.
За словами керівника Служби зовнішньої розвідки Фінляндії Антті Пелттарі, світ для російських спецслужб дуже змінився.
Пелттарі та інші європейські посадовці зазначають, що Росія намагається компенсувати свої втрати, більше покладаючись на кібершпигунство.
Москва також намагається скористатися перетином кордонів і потоками біженців для засилання нових шпигунів і поповнення своїх виснажених рядів.
Але ці новоприбулі не матимуть захисту і переваг роботи в російських посольствах, кажуть чиновники, і їм може бракувати досвіду, джерел і підготовки тих, хто був оголошений персонами non grata.
Як можливий знак російського відчаю, за словами чиновників, Москва спробувала відправити шпигунів, висланих з однієї європейської столиці, назад в іншу, промацуючи вразливі місця в координації роботи служб безпеки на континенті, що є клаптиковою тканиною.
У нас немає ілюзій, що росіяни продовжуватимуть спроби відновити свої мережі в Європі, - зазначив один високопосадовець з питань безпеки однієї з країн Заходу.
За його словами, його та інші країни поділилися з іншими членами Європейського Союзу інформацією про тих, кого вони вислали. За словами чиновника, "жодна з відомих нам спроб Росії повернути шпигунів не увінчалася успіхом".
Читайте також:
