"В Україні одне відкриття Панамських документів привертає більше уваги, ніж всі інші: у серпні 2014 року, коли українські солдати опинилися в пастці під артилерійськими обстрілами під час битви за Іловайськ, президент Петро Порошенко, цукерковий магнат, створював комерційну організацію на британських Віргінських островах. У той час, як молоді люди вмирали, щоб захистити Україну, їх головний командир шукав способи не платити українські податки за свою власну бізнес-імперію".
Журналіст The New York Times в Києві Оллівер Буллоу розповів про офшорні компанії, проблеми корупції в Україні та хто насправді є її причиною. ONLINE.UA пропонує переклад статті.
"Але в файлах Mossack Fonseca є історія набагато важливіша: покоління українських політиків, починаючи з перших днів незалежності, зберігали активи в офшорі. У 1998 році - приблизно в той час, коли деякі із загиблих в Іловайську солдатів, ймовірно, тільки пішли в школу - компанія вже підозрювалася в організації справ українських політиків.
У 2006 році суд Каліфорнії засудив Павла Лазаренка, прем'єр-міністра України в 1996-97 роках, до дев'яти років позбавлення волі за зловживання своїм десятком мільйонів доларів від українців. На той час, коли він у 2012 році був випущений, у України були вкрадені ще сотні мільйонів доларів.
Важко окреслити точні розміри цієї корупції. Це занурений під воду левіафан, маленькі шматочки якого лише зрідка оголюються сміливими українськими слідчими або судовими розслідуваннями з-за кордону.
Центр протидії корупції, найбільш відома антикорупційна недержавна організація України, дізналася, що ціни на ВІЛ-препарати були завищені більш ніж на 27% в 2013 році через махінації посередників по відношенню до Міністерства охорони здоров'я. При дослідженні харчової компанії Archer Daniels Midland Департамент юстиції США виявив, що фірма іноді не може забезпечити погашення ПДВ в Україні, якщо вона не виплачує до 20% від загальної суми у вигляді відкатів чиновникам.
Корупція в таких масштабах, в масштабах економіки, може паралізувати будь-якe державу, не кажучи вже про таку крихку, як ця. У 1991 році ВВП в Україні становив близько двох третин ВВП Польщі; зараз він менше однієї чверті. Корупція зруйнувала цю країну, прирікаючи покоління українців на погану освіту, небезпечні вулиці і загублені кар'єри.
Якби медична допомога була належним чином фінансована, можливо, в Україні не було б однієї з найбільш зростаючих епідемій ВІЛ у світі. Якби українські лідери не були настільки згубними, можливо, там не було б революції, не кажучи вже одразу про дві. Якби країну не позбавили активів, можливо, її війська могли б захищали Крим від російської анексії.
Вина лежить не тільки на недобросовісних українцях: там не було б так багато корупції без офшорних центрів, таких, як Панама. Якщо ви вкрали гроші, вам потрібно десь про їх відмивати; в іншому випадку це марно.
Після революції в 2014-му, яка повалила президента Віктора Януковича - яку українці називають "Революцією Гідності" - західні політики вишикувалися в чергу, щоб запропонувати Києву моральні і технічні консультації по боротьбі з корупцією та Росією. Вони заморозили активи Януковича та його оточення. Вони наклали санкції на осіб, пов'язаних з Кремлем, в тому числі близьких радників Володимира Путіна.
Коли віце-президент Джозеф Байден звернувся до парламенту України в грудні, він був близький до читання нотації своїй аудиторії: "Ви не можете назвати жодної демократії в світі, де б правила корупція". Але кожен раз, коли західний політик робить подібні заяви, напрошується питання: куди саме, як вони думають, йдуть брудні гроші?
Готівкові не в Україні. Вони і не в тих офшорних зонах. Якби Панама зберігала все, що туди направляється, то була б найбагатшою країною в світі. Якби хоч частина грошей, вкрадених у українців, залишалася на острові Мен, це місце не було б похмурим, сірим уламком породи, яким воно є.
Офшорні юрисдикції тільки конвеєри, канали, регіональні склади. Гроші там проходять, не зупиняючись, за винятком частини, яка оплачує адвокатів і бухгалтерів, які укладають угоди - водопровідників, які тримають системи в робочому стані.
Якщо ви пішли на ризик, щоб вкрасти мільйони доларів, ви хочете тримати їх в якомусь більш безпечному місці, ніж Панама. Ви хочете, щоб гроші були на Манхеттені, в Цюріху і Лондоні. Ви хочете їх там, де відмінні лікарні, високого рівня школи, найбільші знаменитості і події світового класу. Ви хочете, щоб вони були там, де ви можете ними насолоджуватися.
Україна намагається боротися з цією системою. Наприкінці 2014 року було ухвалено закон, згідно з яким українські компанії повинні оголошувати, хто дійсно володіє ними або контролює їх. Ніяких більше анонімних капіталовкладень, зареєстрованих в офшорі. «Це дуже важливий інструмент для виявлення реальних зв'язків між політикою і бізнесом», - сказала Дарина Каленюк, співзасновник Центру протидії корупції.
Інші країни наслідують цей приклад: Великобританія, Норвегія і Данія планують вимагати від компаній розкривати основного власника, так званого бенефіціарного власника. Станом на червень люди, які мають значний контроль над компаніями в Великобританії, повинні бути занесені до державного реєстру. Прем'єр-міністр Девід Кемерон наполягає на тому, що від заморських територій Великобританії потрібно вимагати того ж. Казначейство США розглядає аналогічні положення, після проведення пілотного проекту для виявлення таємних покупців елітної нерухомості на Манхеттені і Майамі.
Ці закони не можуть бути поставлені на місце досить швидко, тому що головною рушійною силою корупції в Україні є не Mossack Fonseca, і навіть Панама - це Захід. Поки клептократії в світі дозволено використовувати анонімних юридичних осіб для придбання яхт, пентхаусів і маєтків, адвокати продовжуватимуть створювати ці юридичні особи в офшорних зонах від штату Делавер до Сейшельських островів.
Якщо західні країни почнуть вимагати прозорості про корпоративну власність, шахраї перестануть ховати свої гроші на Заході, тому що вони більше не матимуть можливість приховати своє реальне ім'я. Це проллє світло на західні країни і відправить подалі тих, хто вважає за краще ховатися в тіні".
Нагадаємо, на Громадському ТБ, журналісти якого представили компромат на президента Петра Порошенка під назвою "Подвійне життя президента",
зізналися, що надмірне використання архівних кадрів про події в Іловайську було зайвим.
