Ерік Варгас зі штату Мериленд, США, став до лав Інтернаціонального легіону ЗСУ у перші тижні повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Редакція online.ua вшановує світлу пам’ять Героя, публікуючи тези нашої останньої розмови влітку 2023 року перед його поверненням на фронт після чергового поранення.
Він був лідером, хоробрим воїном, письменником, філософом і справжнім другом України. І назавжди залишиться в наших серцях.
Захищати Україну — справа честі
Коли ми запитали Еріка, чому він після чергового поранення та реабілітації повернувся на фронт, він не вагаючись відповів, що повернувся, з тієї ж причини, з якої я приїхав.
Я вірю в боротьбу за те, у що вірю. Насолоджуватися свободами без жодної відповідальності — це жахливий спосіб життя.
Ерік Варгас
боєць Інтернаціонального легіону
Ще однією причиною, розповів Ерік, було те, що це — справа честі в традиційному архаїчному розумінні.
Я долучився до якогось починання, до якоїсь справи, і я вважаю, що було б безчесно залишити її. Так, це, власне, і є головною причиною, чому я тут.
Ерік Варгас
боєць Інтернаціонального легіону
Боєць Інтернаціонального легіону зазначив, що честь для нього у традиційному військовому розумінні, — це коли у вас є етичний кодекс, якого ви дотримуєтесь. На його думку це, на жаль, те, що сучасне суспільство загубило.
Повага до тих, хто спробував воювати
Ерік розповів, як в березні 2022 перебував на полігоні у Яворові, що зазнав ракетного обстрілу, і бійцям, які там перебували, довелося сховатися у лісі.
Після того деяким людям раптово потрібно було повернутися додому. І причини, які вони придумували, каже Ерік, були дивовижними: один хлопець сказав, що його дружина потрапила в авіакатастрофу в Перу, а у двох інших хлопців доньки раптово захворіли на рак в один і той самий день.
На самому початку повномасштабної війни, розповідав Ерік, було багато хлопців, які приїхали в Україну, бо вони думали, що це буде захоплююче. Адже вони хотіли вписати в свої резюме: "я був на війні".
Коли реальність дала їм ляпаса довбаним "Іскандером", вони вирішили, що це не для них.
Ерік Варгас
боєць Інтернаціонального легіону
Ерік наголошував, що з величезною повагою ставиться до кожного, хто подається та стає до лав Інтернаціонального легіону.
Однак, коли потрапляєш у велику битву і багато людей гине навколо тебе, трапляється, що хтось вирішує: "Чорт забирай, це не для мене".
Я буду поважати будь-кого, хто може визнати, що це не для нього. Я поважаю, тому що у вас, принаймні, вистачило сміливості вийти і спробувати.
Ерік розповідав, що у Легіоні були хлопці, які підходили і казали: "Ні, це не для мене". Також казали: "Я не можу з цим впоратися". У відповідь він казав їм: "Я поважаю це. Дякую вам. Дякую, що прийшли. Тож так, це не соромно. Абсолютно не соромно”.
У Легіоні не треба прикидатися крутим
Ерік розповідав, що кремезні і м'язисті добровольці їхали, а залишилися невисокі і зовсім не кремезні хлопці, які витримували 24/7 протягом тижня під обстрілами артилерії.
Якщо хтось хоче стати до лав Інтернаціонального Легіону, не обов'язково бути кремезним. Необов'язково бути сильним.
Ерік Варгас
боєць Інтернаціонального легіону
Боєць дав пораду новим рекрутам, що вони не мусять прикидатися: "Я маю поводитися як крутий хлопець."
Про себе Ерік додав, що він, наприклад, любить пожартувати, але все одно готовий воювати. І він не думає, що з українською армією інакше.
Він щиро звернувся до рекрутів, що можливо варто подумати ще раз, якщо хтось думав, що "можливо, не підходить для армії або для Повітряних сил".
На війні відкриваєш себе нового щодня
Ерік каже, що дізнавався не просто щоденні одкровення про себе, про інших людей, про своє оточення, але й про такі речі, про які ніколи не думав.
Ти робитимеш речі, про які ніколи не думав, що зможеш. Всередині себе ти віднайдеш щось. Як Сократ казав, що недосліджене життя не варте того, щоб жити.
Ерік Варгас
боєць Інтернаціонального легіону
Ерік додав, що в Україні знайшов внутрішню силу, про яку навіть гадки не мав. Якби його спитали 5 років тому, чи зможе він спати під крижаним дощем вночі, то він відповів би ні, але його відповідь сьогодні — "Так".
Інша річ, яку він дізнався про себе, полягала в тому, що, під час екстремального стресу, він навчився відсторонюватися від ситуації.
Скажімо, твій друг помер. І це було б абсолютно егоїстично і поблажливо, дозволити собі зламатися, почати плакати і казати: "Мій друже, ти помер, тепер я ніколи не побачу тебе знову!". Тому що є інші люди, які все ще живі. Ти сам все ще живий. Ти зобов'язаний людям навколо тебе поводитися раціонально і спокійно. А поплакати ти зможеш пізніше.
Ерік Варгас
боєць Інтернаціонального легіону
Лідерство у війську — це служіння
Також у лавах ЗСУ Ерік дізнався дещо про лідерство: якщо ви хочете, щоб вам підкорялися, ви маєте бути авторитетом.
Лідерство не означає, що інші мають підкорятися. Лідерство — це насправді служити, служити людям, твоїм підлеглим, які знаходяться під твоїм командуванням. Це абсолютно те, про що мовиться. Лідерство — це служіння.
Успіх — за рамками обмежень
Ерік каже, що багато обмежень, які мають люди, насправді не є обмеженнями. Це просто поведінкові звички.
Як тільки ви це усвідомлюєте, ви можете виштовхнути себе за рамки своїх обмежень. Як правило, те, що ви думаєте, що не можете зробити, ви, швидше за все, зможете. І навіть дуже добре, з першої спроби.
Ерік Варгас
боєць Інтернаціонального легіону
Як тільки ви зламаєте ці упереджені уявлення про те, що ви можете і чого не можете робити як тілом, так і розумом, каже Ерік, ви досягнете успіху і зрозумієте, що ви можете набагато більше, ніж ви коли-небудь думали.
Побратимство, турбота і платонічна любов
Ерік каже, що помилково гадав, що був більш ніж терплячий раніше у цивільному житті.
Але є щось у тому, щоб просто сидіти в будинку, який росіяни обстрілюють годинами, і розуміти, що маєш залишатися в цьому “укритті”, поки не прийде час виходити. Так знаходиш внутрішні резерви терпіння та витримки, про які раніше не знав.
Те, що тримало разом людей, яких я знаю в Легіоні, — це відчуття побратимства.
Ерік Варгас
боєць Інтернаціонального легіону
За словами Еріка, як легіонери, вони мають можливість поїхати у будь-який момент. І деякі люди їдуть.
Причина, з якої більшість з них залишається або повертається знову, це віра в справу, і той факт, що вони люблять одне одного.
Це звучить трохи дивно, коли говориш про любов між чоловіками. Але, очевидно, це платонічна любов: справжня і глибока турбота, самовіддана турбота про людей, які вас оточують.
Ерік Варгас, Макс Панаво і 152-мм снаряд
Ерік поділився з нами історією, як він отримав одне зі своїх поранень.
За два метри від нього та побратимів влучив великий 152-міліметровий снаряд. Йому порвало барабанну перетинку вуха, а у ліву руку влучили осколки, що спричинили перелом.
Навіть після поранення, він дочекався медевака, щоб занести у нього поранених побратимів. Далі Ерік не евакуювався з ними, бо один з бійців під час обстрілу відділився від групи і не дістався на точку евакуації.
Один з легіонерів майже втрачав свідомість через поранення, але все одно вирішив піти разом з Еріком. На питання, якщо травмований, чому повертаєшся, той відповів, що не міг залишити хлопців. Це був побратим Еріка з Легіону Макс Панаво.
Тож вони пройшли ще майже кілометр на схід. Їм треба було повернутися і забрати хлопців.
Я подивився на Макса і сказав: "Підеш зі мною?". А він такий: "Давай, друже, пішли!". Ось вона ця любов, про яку ми говоримо. Це дружба, це побратимство, ось воно.
Ерік Варгас
боєць Інтернаціонального легіону
На щастя, ці хлопці знайшли дорогу і йшли їм назустріч. Тож всі разом змогли дістатися до укриття.
Піхота — це не лише стрільба
Ерік розповідає, що піхота — це не зовсім лише про стрільбу зі зброї. Але це лише 5% з усього.
Все решта, це — вміння читати мапи, як рити окопи, як укріплювати окопи, як правильно пакувати речі, як облаштовувати укриття, як робити мільйон речей, які не мають нічого спільного зі стрільбою.
Багато людей думають, що піхота — це просто стрілянина, але це не так.
Порада українцям — проявляти мужність у всьому
Ми запитали, яку б пораду Ерік міг би дати українцям після нашої Перемоги. Він зазначив, що з його боку було б самовпевнено давати пораду цілому народові.
На його думку, найкраща порада — це дотримуватися дисципліни, якої навчилися за останні кілька років, і далі працювати з нею.
Зрозуміти, що відстоюєте, які ваші переконання, і відстоювати їх.
Наприкінці нашої розмови Ерік додав, що всі хочуть одного й того ж. Всі хочуть процвітати і хочуть, щоб їх поважали.
Тому Ерік побажав українцям проявляти мужність у всьому, не відступати від своїх переконань, намагатись бути у добрих стосунках з людьми, не поступаючись своїми переконаннями.
Ерік Варгас загинув на полі бою 15 листопада 2023 року, воюючи у складі Інтернаціонального легіону Збройних сил України, захищаючи те, у що вірив.
