Жовтнева революція, організована Володимиром Леніна рівно 100 років тому, важлива і по сьогоднішній день, чого ніхто не міг і уявити собі, коли повалився радянський комуністичний режим.
Про це пише історик і журналіст Simon Sebag в статті для The New York Times, переклад якої зробив ONLINE.UA.
І хоча ідеологія марксизму-ленінізму (в єдиній у своєму роді капіталістично маоїстської формі) як і раніше рухає Китай, державу, що стрімко розвивається, в той же час вона руйнує Кубу і Венесуелу. Тим часом КНДР - антиутопічна леніністска монархія, яка володіє ядерною зброєю і тероризує весь світ. Але що ще більш дивно, комунізм проходить через період відродження в демократичній Великобританії. Візьмемо для прикладу квазі-ленініста Джеремі Корбіна. Він найбільш радикально налаштований політик, який коли-небудь очолював одну з двох основних партій Великобританії. І він досить стрімко і впевнено йде до влади.
Але тактика Леніна також проходить процес відродження. Він був таким собі генієм у витонченій грі, яку дуже точно називав грою «Хто кого». Тут малося на увазі питання хто кого контролює і, що більш важливо, хто кого вбиває. Нинішній Президент США Дональд Трамп в якомусь сенсі втілення нового більшовизму. В рамках цієї ідеології мета виправдовує засоби, а брехня і наклеп - прийнятна тактика. Недаремно, головний радник Трампа з питань стратегії та політики Стів Беннон одного разу сказав, що він ленініст.
Через цілих сто років, події жовтня 1917 року здаються чимось епічним, міфічним, гипнотизируючим. Наслідки революції виявилися наскільки значущими, що зараз важко уявити собі, що цього всього могло б просто не відбутися.
Але це сталося.
Більшовицька революція не була неминучою. До 1917 року монархія Романових стрімко розпадалася, але її імператори, можливо, врятували б ситуацію, якби не упустили безліч шансів провести реформи. Інші абсолютні монархії Європи, Османи і Габсбурги, полягли в Першій світовій війні. Але чи полягли б Романови, якби вони протрималися ще один рік до перемоги в листопаді 1918 року?
Читайте також: Російська загроза: в НАТО зробили важливу заяву про реформування
До 1913 року царська таємна поліція розігнала і придушила опозицію. Незадовго до того, як цар зрікся трону, Ленін сказав своїй дружині, що революція «не відбудеться за нашого життя». В кінцевому підсумку, це було спонтанним, дезорганізовані народним повстанням і кризою військової вірності, яка змусила Миколу зректися престолу. Коли це сталося, Ленін був у Цюріху, Троцький - в Нью-Йорку, а Сталін - в Сибіру.
Ленін спочатку подумав, що це просто містифікація. Коли він повернувся в Петроград, то за допомогою товаришів-радикалів Троцького і Сталіна, мав підкорити собі більшовиків, що вагалися і пропонували співпрацювати з тимчасовим урядом, і змусити їх погодитися на його план державного перевороту. Уряду слід було знайти Леніна і вбити його, але він не змогло цього зробити. Зате Ленін досяг успіху.
Жовтень міг би стати коротким проміжним періодом, так, як і інші невдалі революції тієї епохи. Будь-який продуманий наступ білої армії або будь-яке втручання сил з Заходу, витіснили б більшовиків. Все залежало від Леніна. Він був практично повалений в результаті перевороту, організованим його соратниками по коаліції. Але йому вдалося утримати свої позиції завдяки поєднанню ідеологічної пристрасті, безжального прагматизму і волі до встановлення диктатури. Але іноді йому просто щастило: 30 серпня 1918 року, в нього стріляли, під час виступу перед натовпом робітників на заводі в Москві. Він дивом залишився в живих.
Якби хоч одна з цих подій завадила планам Леніна, наш світ був би зовсім іншим. Без Леніна не було б Гітлера. Становленню Гітлера дуже посприяла підтримка консервативної еліти, яка вірила, що ніхто крім Гітлера не може розправитися з марксизмом. Інші елементи його радикальної програми також виправдовувалися необхідністю протистояти загрозі леніністской революції.
Без революції 1917 року Гітлер, ймовірно, все життя розфарбовував б листівки в одній з тих нічліжок, в яких він і починав. Без Леніна і Гітлера ХХ століття було б невпізнанним.
Схід виглядав би зовсім по-іншому, так само, як і Захід. Мао, який в 1940-х роках отримав підтримку Радянського Союзу, не зміг би завоювати Китай, замість нього зараз могла б зараз правити сім'я Чан Кайши. Не було б і Кім Чен Ина, який намагається копіювати Сталіна.
Читайте також: Україна збирається розірвати дипвідносини з Росією - росЗМІ
Цей доброчесний ідеалізм виправдовував будь-які звірства. Більшовиків захоплювала система чисток за часів терору Робесп'єра. Ленін в свою чергу вважав, що революція без вбивств неможлива. Саме Більшовики створили перших професійних революціонерів, перше поліцейську державу, першу сучасну масову мобілізацію проти контрреволюції. Більшовизм в ті часи був нічим іншим як світоглядом, своєрідною культурою, що характеризувалася нетерпимим спотвореним сприйняттям світу, яке було засноване на хитромудрій марксистській ідеології. Таке завзяття виправдовувало масові вбивства всіх ворогів, як реальних і потенційних, і не тільки Леніним і Сталіним, а також Мао, Пол Потом в Камбоджі, Менгістом Хайле Маріам в Ефіопії.
І ось Росія, спадкоємиця Радянського Союзу. Влада президента Володимира Путіна тримається на підтримці його колег, які є колишніми співробітниками КДБ, спадкоємцями тієї самої секретної поліції Леніна і Сталіна. Путін і його режим перейняли ленінську тактику «конспірації» і «дезінформації», яка як не можна краще вписалися в сучасний світ з його розвиненими технологіями. Американці може і винайшли інтернет, але вони його сприймали як спосіб заробляти гроші або як інструмент, за допомогою якого можна знайти свободу. Але росіяни, виховані на леніністскому цинізмі, використовували його для підриву американської демократії.
Путін оплакував падіння Радянського Союзу як «найбільшу геополітичну катастрофу» ХХ століття. Але в той же час, він вважає Леніна «агентом хаосу» між двома епохами національної величі - Романови перед Миколою II і «супердержавою» Радянського Союзу за Сталіна.
Путін позиціонує себе як царя, і як будь-який цар він боїться революції найбільше. Ось чому саме перемога проти Німеччини в 1945 році, а не революція 1917 року є основним міфом в путінській Росії. В цьому і є вся іронія. У той час, коли Захід обговорює революцію, Росія робить вигляд, що революції ніколи не було. Напевно, в мавзолеї Леніна на Червоній площі розкочується луна від його сміху, тому що йому б напевно сподобався б такий підступний розрахунок.
Як раніше повідомляв ONLINE.UA, Росія заявила про створення в Криму самодостатнього угруповання військ.
