Минуло лише 2 дня після того, як Рада директорів Міжнародного валютного фонду нарешті затвердила обіцяну програму співпраці з Україною у розмірі 5 мільярдів доларів, однак ситуація в нашій країні несподівано загострилася. 12 червня стало відомо про те, що до Конституційного Суду України надійшло подання 64 народних обранців щодо конституційності так званого "антиколомойського закону" - як відомо, саме його прийняття було однією з найважливіших вимог партнерів офіційного Києва з МВФ. Варто зазначити, що представники Фонду на новий неочікуваний удар українських нардепів по планам глави держави Володимира Зеленського поки не відреагували, тому наразі невідомо, чи вплинуть останні події на співпрацю України та МВФ. Про це повідомляє ONLINE.UA з посиланням на сайт КСУ.
"11 червня 2020 року до Конституційного Суду України надійшло конституційне подання 64 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності", його окремих положень, а також положень інших законодавчих актів в редакції цього закону", - мовиться в заяві на сайті КСУ.
Варто звернути увагу на те, що в тексті зазначається, що ініціаторами подання стали народні обранці від фракції "Батьківщина" Сергій Власенко та Юлія Тимошенко. Окрім того, вказано, що подання підписали, зокрема, нардепи від "Батьківщини", депутатської групи "За майбутнє" та окремі народні депутати від "Слуги народу": Олександр Дубінський, Максим Бужанський, Олександр Куницький, Ольга Василевська-Смаглюк.
Що важливо розуміти, ще 10 червня представник України в МВФ Владислав Рашкован розповів, що перший транш від Фонду у розмірі 2,1 млрд доларів уже направили в Україну. Окрім того, він наголосив, що транш буде на рахунках Кабміну з урахуванням тимчасової різниці і швидкості проходження коштів в міжнародних платіжних системах.
Раніше ONLINE.UA повідомляв, що Ігор Коломойський іноді пише Зеленському смс з різними претензіями, але глава держави вважає його впливовою людиною, яка має на це право.
