28 квітня в Україні запрацювали нові правила фінансового моніторингу за операціями населення та бізнесу. Закон про фінансовий моніторинг частково вносить зміни в фінансові операції та боротьбу з офшорами. В українців уже виникло дуже багато запитань: більшість із них стосуються того, як даний закон позначиться на популярній фінансовій операції – переказі грошей. ONLINE.UA підготував відповіді на поширені запитання, які найбільше хвилюють українських громадян.
Що таке фінансовий моніторинг?
Фінансовий моніторинг – це контроль держави за фінансовими операціями аби виявити незаконні дії з легалізацією (відмиванням) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму, розповсюдженню зброї масового знищення. Варто зазначити, що закон про Фінмоніторинг суттєво не змінить життя 95% клієнтів банків, адже вони вже ідентифіковані. Окрім того, не змінює він й звичайні операції громадян. В НБУ зазначають, що закон ухвалили для того, щоб зіпсувати життя схемщикам, а н простим людям. Що також важливо розуміти, ті, зміни, які прописані у законі, усі учасники фінансового ринку можуть впровадити до кінця 2020 року. Для цього є перехідний період.
Які саме операції підлягають фінансовому моніторингу?
Операції на суму 400 тисяч гривень та більше або іншої валюти, металу чи активу в еквіваленті будуть перевірятися. Також зверніть увагу на те, що за наявності хоча б однієї з наступних ознак перевірка є обов'язковою:
всі фінансові операції, якщо одним з учасників є фізична чи юридична особа пов'язана з країною, яка не дотримується або неналежним чином дотримується міжнародних стандартів у боротьбі з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом;
фінансові операції публічних осіб;
фінансові операції з переказу грошей за кордон (в тому числі до держав, віднесених КМУ до офшорних зон);
Як тепер здійснювати грошові перекази з карти та карту?
Це питання наразі хвилює найбільшу кількість українців - відповідь проста:
"Жодних змін для переказів з карти на карту немає. Вільно переказуйте як 10 тис. грн, так і 25 тис. грн (у межах сум, дозволених банком). У банку вже є вся інформація про власника карти. Це ідентифікований клієнт", - наголошують в НБУ.
Зверніть увагу на те, що поодинокі перекази на 10 чи 20 тис. грн не цікавлять тих, хто їх перевіряє. І потреби у підтвердженні походження коштів тут немає.
Що робити, якщо потрібно переказати готівку?
Зробити цю операцію можна у відділенні банку. Для цього потрібен буде паспорт. Є й інший спосіб – переказ через термінали самообслуговування, банкомати з функцією прийому готівки. Якщо такий пристрій має зчитувач даних з картки, то операцію можна зробити і на 10 тис. грн і на 20 тис. грн. Якщо ж такого зчитувача немає, і верифікацію провести не можна, то все в межах ліміту до 5 тис. грн.
Як тепер поповнювати кредитку через термніл?
"Аналогічно. До 5 тис. грн без ідентифікації. Від 5 тисяч – у відділенні або через ПТКС, що технологічно може забезпечити перевірку платника", - відповідають в НБУ.
Що тепер з оплатою комуналки?
Нічого нового. Ідентифікація платника комунальних послуг не потрібна, як і інших простих платежів.
Як тепер купувати дорогі товари в інтернет-магазинах?
До прикладу, ви захотіли придбати холодильник за 40 тис грн в інтернет-магазині. Як розплатитися? В НБУ пояснюють: якщо платите картою – нічого нового. Якщо доставка телевізора буде через поштового оператора, а оплата накладеним платежем – то згадуємо про правила роботи з готівкою. Поштовик попросить у вас особисті документи.
Як бути із переказом з-за кордону на валютний рахунок? Чи є ліміти?
Ви вже ідентифікований клієнт, якщо у вас є валютний рахунок в банку. Жодних лімітів та обмежень законом про фінмон не встановлено.
Що робити, якщо потрібно переказати гроші міжнародною системою переказі?
При здійсненні цієї операції необхідно ідентифікувати та верифікувати платника. Тобто клієнту треба мати з собою паспорт та пояснити, що це за платіж, наприклад, зазначити у реквізитах, що це допомога родичам.
Чи потрібна довідка про доходи, якщо ви хочете відкрити депозит?
"Ні, не потрібна. Ми завжди казали банкам, що клієнти не повинні надавати інформацію про джерела походження коштів за простими операціями на «допорогові» суми. Підтверджувати походження коштів треба лише під час великих операцій – понад 400 тис. гривень. Підхід до вивчення джерел походження не змінився", - наголошують в НБУ.
Що робити з переказами у розмірі 500 тис. грн та більше?
Чимало українців переконані, що у цьому випадку їхній рахунок заблокують, а кошти на ньому заморозять. Це не так. Банк не блокує безпідставно рахунки клієнтів, якщо має про них всю необхідну інформацію. Ви ж коли відкривали рахунок, то й заповнювали анкету, вказували інформацію про себе та доходи. Банк знає історію операцій клієнта і знає, які операції є звичними для нього.
"Погодьтеся, дивно, якщо студент, який щомісяця отримує стипендію одну тисячу гривень, а потім купуватиме квартиру за мільйон гривень?! Водночас абсолютно нормальною це буде операція для клієнта із середнім або вищим за середній рівнем доходів", - пояснюють в НБУ.
Як користуватися електронним гаманцем? Чи тпере потрібна ідентифікація?
Так, ідентифікація та верифікація власників електронних гаманців потрібна. Але не таких гаманців, що використовуються для оплати мобільних послуг. Для них зроблено виняток в законі.
"Перевіряти потрібно власників гаманців, які купують через них товари чи платять за послуги. Для цього також є час до кінця року. Потрібні документи: паспорт та ідентифікаційний код. Операції через е-гаманці будуть лімітованими, і якщо клієнт дотримуватиметься цих лімітів, він зможе пройти спрощену ідентифікацію", - кажуть в НБУ.
Як повідомляв раніше ONLINE.UA, деякі банки України прийняли рішення тимчасово закрити частину відділень, скоротити робочі години, затвердити санітарні годинник і обмежити кількість клієнтів у відділеннях з метою зниження ризиків зараження під час карантину.
