Гамлет Зіньківський малює на вулицях Харкова з 2007 року. За цей час його монохромні графічні роботи з філософськими написами стали невіддільною частиною міського ландшафту. Попри особисту популярність, участь у мистецьких проєктах і попит на роботи, Гамлет називає себе вуличним художником і найбільше цінує діалог з глядачем у своїй діяльності.
Джерело: Ukraїner
Що відомо про Гамлета Зіньківського
Гамлет виріс у сім’ї художника-монументаліста та журналістки. Вчився п’ять років у художньому училищі, а потім вступив до Харківської державної академії дизайну й мистецтв на факультет монументального живопису. Тоді він познайомився з Романом Мініним, і дізнався від митця про стріт-арт як світове явище. Гамлет надихнувся та вирішив розвиватися у вуличному мистецтві.
Фото – Михайло Чубун
Згодом художник брав участь у Венеційській бієнале, ілюстрував книгу Сергія Жадана, але попри успіх продовжив малювати на стінах міста. Найбільше Гамлет цінує стріт-арт, який змінює середовище навколо та змушує людей замислитися. Каже, що вуличний художник має оберігати місто, не займатись вандалізмом, поважати історичну забудову та свідомо обирати поверхні.
Фото – Михайло Чубун
«Художник має відповідати за те, що він робить», — переконаний Зіньківський.
Основний посил своєї творчості до аудиторії Гамлет визначає як «можливість подумати». Через поєднання монохромної графіки і тексту він ділиться власними міркуваннями, а потім зустрічає абсолютно різних людей, яким вони відгукуються.
Фото – Михайло Чубун
«Ти проходиш повз свою роботу, а там мати стоїть з дитинкою, що по складах читає твою фразу. І вони починають з матір’ю спілкуватися: що хотів сказати художник», — розповідає Гамлет.
Фото – Михайло Чубун
Гамлет зізнається: якби його роботи були актуальними, то всі були б про війну. Півтора року він провів на волонтерському пункті «Південний пост» на харківському вокзалі. Раз на тиждень вночі митець приходив на перевантажний пункт для солдатів, які їхали з фронту і на фронт.
Фото – Михайло Чубун
“У мене є розуміння того, що завдяки хлопцям, котрі в чотирнадцятому просто з Майдану поїхали на фронт, не маючи нічого, я досі живу, працюю, розвиваю свій стріт-арт у Харкові і в інших українських містах. Я подорожую світом, продаю картини. А якби тут була ХНР (імовірна назва терористичного утворення у Харкові, за аналогією із самопроголошеними Донецькою та Луганською народними республіками. — ред.), то мене б тут точно не було. От просто точно. І я їм дуже вдячний. Це як уже частина мене — допомагати солдатам. Тому що вони дозволяють жити мені так, як я живу”, — ділиться Зіньківський.
Нагадаємо, Ukraїner — волонтерський медіапроєкт, який у дослідницьких експедиціях відкриває справжню, несподівану, цікаву та автентичну Україну і презентує її у світі.
Читайте також:
Допомога іншим — це не важко: як працює український банк їжі "Тарілка".
Українці створили автономний будинок, який можна зібрати подібно до меблів IKEA.
Ліпити і мріяти про Крим — Ukraїner розповів історію вимушеної переселенки.
