У ЄС проводяться мільярдні інвестиції та йде процес нарощування виробничих потужностей оборонно-промислового комплексу в країнах Європи. Це робиться відповідно до вимог повноцінної конвенційної війни.
У ЄС є стратегія щодо озброєння України
У Європарламенті розповіли про стратегію ЄС щодо озброєння України в умовах війни на виснаження
Коментуючи стратегію Європейського Союзу щодо надання військової допомоги Україні в умовах війни на виснаження, депутат Європейського парламенту від Румунії Влад Георге (Renew Europe Group) заявив, що в ЄС проводяться мільярдні інвестиції та йде процес нарощування виробничих потужностей ОПК у країнах Європи для приведення таких потужностей у відповідність до вимог повноцінної конвенційної війни.
Відповідну заяву румунський європарламентар зробив в інтерв'ю Guildhall.
Що ми робимо зараз – інвестуємо у збільшення виробничих потужностей і це непросте питання. Непросте, тому що, як ми всі вже зараз розуміємо, Європа не була готова до якогось типу війни. Ми передбачали можливість неконвенційних протистоянь (проксі-війн, партизанських воєн – ред.), але не повноцінної війни, з якою ми зараз маємо справу. У нашій свідомості така війна була неможливою в Європі, тепер же ми бачимо, що вона дуже можлива і ми повинні адаптувати до неї свої виробничі потужності, – заявив євродепутат.
ЄС інвестує мільярди в замовлення (оборонно-промислові замовлення – ред.), тому що жодне підприємство не вкладатиме власні кошти, не маючи реальних, великих замовлень,
Також ми намагаємося поєднати воєдино такі замовлення з різних європейських держав з метою економії коштів. Адже коли йдеться про великі замовлення, ти отримуєш ціну нижчу, а підприємство має гарантії. Нам потрібні саме такі обсяги, адже ми бачимо, що війна артилерій знову актуальна, а ми думали, що їй покладено край. Тяжке машинобудування, виробництво танків — це ті напрямки, в які ми інвестуємо, щоб і сам ЄС став самостійним і незалежним від США в оборонному секторі. Це чудово, коли є партнер, на якого ти можеш спертися, але ми повинні мати можливість забезпечити свою безпеку. ЄС має технології, але не вистачає виробничих потужностей, це те чого нам потрібно досягти», – підсумував Влад Георге.
Раніше депутат Європейського парламенту від Франції Бернар Гуєтта виступив із закликом про зміну стратегії військової допомоги Заходу Україні, заявивши, що Захід був надто повільний, надаючи військову допомогу Україні, оскільки побоювався можливих наслідків внаслідок військової поразки Росії на полі бою. Стратегія надання військової допомоги Україні має бути змінена і буде змінена, оскільки на Заході все більше усвідомлюють помилку, якої припустилися.
Новий законопроєкт Європарламенту простимулює оборонну промисловість
Європарламент проголосував за новий механізм, що простимулює оборонну промисловість та допоможе країнам модернізувати озброєння.
Про це повідомляє пресслужба Європарламенту.
Законопроєкт був прийнятий 530 голосами проти 66, 32 утрималися. Тепер він потребує формального схвалення Ради ЄС, щоб стати законом.
Сьогоднішнє голосування знаменує собою історичний момент для оборони ЄС, створюючи перший інструмент Євросоюзу для спільних закупівель країнами-членами. Це допоможе їм поповнити свої запаси, підвищити оперативну сумісність між нашими збройними силами, зміцнити нашу промисловість і сприятиме нашій непохитній підтримці України, – заявив після голосування співдоповідач комітету у закордонних справах Міхаель Галер.
Новий короткостроковий інструмент зі скороченою назвою EDIRPA, вже погоджений з Радою ЄС наприкінці червня, допоможе країнам закривати найбільш термінові оборонні потреби на тлі інтенсивної допомоги Україні, а також має підвищити ефективність і конкурентність європейських виробників.
Європарламент і Рада ЄС домовилися про бюджет на 300 млн євро для фінансування цього інструмента. ЄС вноситиме до 20% на кожну закупівлю від очікуваної вартості контракту про спільну закупівлю – для кожного консорціуму країн-членів та асоційованих країн.
Аби скористатися цими коштами, компанії з контрактами на спільну закупівлю мають базуватися у ЄС або асоційованих країнах (у тому числі країнах Європейської асоціації вільної торгівлі, тобто включаючи Ісландію, Ліхтенштейн, Норвегію).
Країни, які спільно купуватимуть товари військового призначення, також зможуть домовитися купувати їх спільно з Україною та Молдовою.
EDIRPA стане доповненням до Європейського фонду миру, з якого зараз фінансують у тому числі військову допомогу країн-членів для України.
