Доброволець з Казахстану Жасулан Дуйсембін із позивним “Джаз” став до лав ЗСУ у 2021 році. За службу його нагороджено нагрудним знаком “Золотий хрест” та орденом “За мужність”. Жасулан — казах з українською душею, але поки без українського громадянства.
“Джаз” розповів online.ua, чи зможе Путін взяти Астану за три дні, чому вирішив воювати за Україну, скільки отримав поранень, коли почав писати вірші та як закохався у Харків.
Чому казахи підтримують Україну
Понад 80% казахів підтримують Україну. Регулярно везуть гуманітарну допомогу, ставлять “юрти незламності”. Казахи їздять у Херсон, який сильно обстрілюється, щоб пригостити людей смачним пловом. Наша діаспора сильно підтримує українців.
Казахи розуміють, що вони наступні. Казахи не воюють заради грошей, а за ідею.
Жасулан “Джаз” Дуйсембін
Доброволець ЗСУ з Казахстану
“Джаз” пригадує, коли він був ще школярем, старші люди розповідали, як росіяни принизливо називали казахів “калбітами, чурками, мамбетами”.
Я розумію, якщо вони у Москві так поводяться, але це було на нашій землі. Казахи, які борються в Україні, свідомо приймають рішення стати воїнами.
Мене підкупив дух свободи, коли побачив, як люди вийшли на Майдан. Відтоді я захотів познайомитися з українською культурою. Ваша країна стала для мене незвіданим світом, який потрібно вивчити. Я закохався в Україну. Знайшов тут багато добрих друзів і знайомих.
Усе, що тобі дороге, треба захищати.
“Джаз” став до лав ЗСУ у 2021 році, оскільки був впевнений, що Росія здійснить повномасштабне вторгнення. А коли вже почалися навчання 400 тис армії РФ біля кордону, то почав попереджати друзів, які до нього дослухалися.
Ніколи не було Україні спокою від кацапів. Знав, що у цього виродка [Путіна] звірячий апетит і він не зупиниться.
Слово «кацап» — тюркського походження, і походить від арабського слова «касаб» (qassab), що означає «живодер», або «м'ясник», «той, що забиває худобу». Дослідники відмічають такі словосполучення в тюркських мовах: «адам кассаби» означає «люта людина», «деспот», вираз «кассап одлу» — «шельма»; «кассапчи» — караїмською означає «кат»; «хассап» мовою кримських татар означає «м'ясник». Треба знати, що слово «кацап» вже віддавна знане в мовах багатьох східних турецьких племен і значить «різник», «лютий чоловік», «кат», «деспот», «злодій».
Чи нападе Росія на Казахстан
Коли кацапи зрозуміють, що їм в Україні нічого не світить, то можуть напасти на Казахстан. З огляду навіть на ситуацію під Авдіївкою, де вони взяли максимум 5 км за пів року. Це ж не перемога, якщо дивитися на їхні втрати.
Ніхто не гарантує, що завтра росіяни не нападуть на Казахстан, щоб згодувати їхнім тупорилим людям фальшиву перемогу. Вони можуть швидко зробити Казахстан ворогом: біолабораторії та неонацисти.
Жасулан “Джаз” Дуйсембін
Доброволець ЗСУ з Казахстану
Вони вчаться на власних помилках. Тому цього разу навряд робитимуть такі заяви, як раніше: “Київ за три дні”. Путін все чітко розрахує та захочуть зайти тихо, щоб потім показати результати.
Путіну не потрібні нові території. У Казахстан він зайде лише заради ресурсів, щоб відновити втрати.
Він має одну з найбільших держав на планеті. Нові території — це більше про те, щоб затриматись при владі та вписати своє ім'я в історію. Путін вкладає мільярди на місяць у свою армію, яка воює в Україні. Ці кошти можуть окупитися, якщо заволодіти чиїмось ресурсами.
Якщо Росія нападе на Казахстан, я обов'язково поїду, як інструктор, щоб дати відсіч цим заср*нцям.
Я бачив відео, де бабця у Росії забирає прострочені продукти біля магазину, і її запитують: “Як ви ставитеся до Путіна?”. Вона відповідає: “Нормально. Це наш лідер, він молодець, підняв Росію”. Їм можна будь-що згодувати.
Якщо вони пройдуться Казахстаном, не дай Боже, окупують його, то росіянам цього буде достатньо. Вони забудуть, скільки їхніх людей вже загинуло на Донбасі.
Жасулан “Джаз” Дуйсембін
Доброволець ЗСУ з Казахстану
Проте не менш важливий гравець на світовій арені — президент Туреччини Ердоган. Сподіваюся, він не дасть образити Казахстан.
Як війна змінює людину
Найважче, коли прив'язуєшся до пацанів, як до братів, а потім вони гинуть. Ми планували з хлопцями майбутні зустрічі. Кожен з них запрошував до свого міста. Потім їдеш на фронт, люто борешся з ворогом, і твій друг гине.
Шлях від добровольця до професійного військового пролягає через ріки болю.
Я швидко прив'язуюсь до добрих людей, тому на третій рік повномасштабного вторгнення став черствим. Приходять нові люди, і я спілкуюся з ними лише у справах, більше не товаришую. Ми вже боїмося впускати нових людей у своє серце.
Проте за час вторгнення я змінився тільки на краще. Як би це сумно не звучало.
Я переосмислив своє життя через ці страшні моменти, які зі мною трапилися. Я більше не витрачаю свої нерви на те, що мені не підвладно та намагаюся працювати над собою.
Я багато про що шкодую, але розумію, що це мене вбиває. Вивчаючи психологію, розумію, що більшу частину життя жив, шкодуючи про щось. І ось тільки зараз усвідомлюю, що мені все подобається. Без жаху, який я пройшов — не був би самим собою. Я сформувався з правильним розумінням та підходом до життя. Тому шкодувати не варто ні про що.
Я вважав себе безсмертним
Поки у моєму тілі не опинився уламок, для мене це був “чудовий світ”. Я вірив, що на моєму боці якісь надсили, які мене оберігають. На першому бойовому виході не було адреналіну та страху.
Бачив, як багато хлопців спускалися до підвалу під час мінометного обстрілу, а я стояв за приватним сектором, де за 100 метрів від мене “накривали”. Дурість.
Я щасливий, що встиг вчасно навчитися на своїх помилках.
Жасулан “Джаз” Дуйсембін
Доброволець ЗСУ з Казахстану
Я вважав себе безсмертним до першого поранення. Були моменти, що я не шукав укриття, а пер на кацапів, прикриваючись звичайними кущами. Після першого поранення мізки додалися, а після другого став ще обережнішим. На жаль, ось так досвід здобувається.
Досвід на війні рятує життя
Перед тим, як йти на перше завдання, треба слухатися тих, хто досвідченіший. Був один дурник у стилі: “Я є*ав, я воював”. Тобто, чувак максимально необстріляний, уже ставив себе вище за тих, хто давно воює.
Справжні бойові хлопці завжди максимально спокійні. Їм не хочеться понтуватись, здаватися тим, ким вони не є.
Перед бойовим виходом всім кажу, щоб вирубили телефон. Я з собою його взагалі не беру. Мені двічі довелося стріляти у телефон, коли було відчуття, що росіяни беруть нас у кільце. Я знав, що у мене там фотографії близьких людей, контакти та соцмережі. Прострелив телефон, щоби на ходу не видаляти. І ось, прийшов такий індивід, якому я пояснив, щоб вирубив зв'язок перед завданням.
Кацапи, коли не знають, де ми сидимо, приблизно криють. Тоді є*ашили, будь здоров, але весь час був 100-300 метрів промах.
Надвечір чую у сусідньому бліндажі: “Київстар 4G”. Я тоді думаю: “Господи, тільки не це”. Вибігаю, кажу: “Чувак, ти є*анутий? Вирубай. Вони зараз запеленгують нас, тобто визначать наше місцеперебування, і точніше гатитимуть. Росіяни зрозуміють, що це не цивільні пішли у зону бойових дій по гриби”. Він каже, що швидко один фільм скачає.
Тієї ж ночі ПТУР по нас гатив. Над нами вибухи, земля між колодами сиплеться, ми перечекали. Я тоді дав цьому індивіду по морді. А що робити? Треба слухатися тих, хто довше вариться у цій темі.
Врятував підрозділ ціною життя
Справжній Герой — це скромний виходець із маленького міста, який став офіцером. Він пережив невдалі моменти у сімейному житті, тому вирішив продовжувати свій шлях одинаком.
Це людина, яка героїчно врятувала цілий підрозділ ціною власного життя.
Нас остаточно “розмотали”. Залишилися тільки стрілецькі гармати. Ну, а що ми зробимо проти танків? Він наказав хлопцям відходити, а сам прийняв удар на себе, відволікаючи ворога, щоб дати достатньо часу відступити.
Той офіцер ніколи б не став таким, як ті, що кажуть: “Я є*ав, я воював”. Він був скромний, хоча воював ще з часів АТО.
Справжній Герой завжди мовчатиме про війну. Він лише казатиме, щоб це ніколи не повторилося.
Жасулан “Джаз” Дуйсембін
Доброволець ЗСУ з Казахстану
Найважче бойове завдання
Перед бойовим виходом потрібно усвідомити, що можливо сьогодні помреш. Це не означає, що шукатимеш смерті, а будеш готовий до неї. Крім цього, має бути хороше екіпірування та якнайбільше магазинів. Три магазини — це ніщо.
Мені здається, що всі бойові завдання були важкі. Але найважче було, коли ми вивозили один до десяти. Реально.
Один боєць ЗСУ на десять кацапських солдатів.
Ми опинилися без підтримки, і нам залишилося лише битися. Усвідомлення того, що ми без підтримки — найважче. Тоді побачив, як багато людей повірили у Бога. Начебто затишшя, ніч, дивлюся, один там молиться, інший на коліна став.
Ми готувалися до того, що загинемо, але Бог врятував.
Мені допомагають духи предків
Мене надихає відчуття того, що я корисний цьому світові. Я завжди захоплювався великими полководцями, завойовниками та стратегами. Я не прагну величі, але хочу, щоб моє ім'я увійшло в історію з хорошого боку. Ось це і є натхнення.
Моя сила у природі — це якраз витоки тенгріанства . Це дуже глибока тема. Досі точаться дискусії, чи належить тенгріанство до релігії. Воно більше схоже на філософію, коли шукаєш умиротворення та віриш, що дух предків завжди поруч із тобою та спрямовує на правильний шлях.
Основою тенгріанства є те, що людина не має переваги над природою, тваринами, рослинами, а є її частиною.
Жасулан “Джаз” Дуйсембін
Доброволець ЗСУ з Казахстану
Мені подобається тенгріанство та його вчення, але не можу заперечувати того, що краса, яку ми бачимо навколо, створена Творцем. У природі все продумано до дрібниць. Я вірю, що є Творець, але черпати сили не заборонено від духів природи. Душі наших предків мають змогу спрямовувати нас.
Раніше кацапські князі ходили на уклін до наших ханів, щоб вимолити право вибрати собі іншого князя. Тоді чому я не можу вірити, що духи моїх предків, які ставили кацапів раком, не можуть допомагати мені.
Про українську поезію та перший вірш
Я обожнюю Київ, але ніколи б там не жив, тому що це не мій ритм, надто багато людей. А ось на природі я насолоджуюся, там відразу хочеться написати якийсь вірш, а може й вивчити.
Усе народжується у моменти, коли не маєш тисячі голосів навколо себе. Тоді можу розставити свої цілі у правильному руслі.
Я раніше читав російську поезію, тепер знайомлюся з українською. Мені подобаються легкі рими, адже контуженому складно зрозуміти завороти. Поезія Ліни Костенко та Василя Симоненка йде, як по маслу.
Є такі вірші, які торкаються струн душі, тоді повинен вивчити їх напам'ять. Я теж пишу вірші, тільки кацапською мовою. Вперше написав у 2016 році, коли почав цікавитись подіями в Україні.
Росія — це ракова пухлина
Росіянам хочу сказати, якщо десь у глибині душі є можливість на секунду залишити всі думки про велич російської держави, а просто по-людськи уявити, як це, коли лягаєш спати, а на тебе і твою тримісячну дитину падає бетонна плита. І в цей момент, коли переживаєш такий жах, хтось із боку пише: “Так їм і треба”.
Я просто хочу, щоб кожен, хто пише це лайно, уявив на долю секунди, що це сталося з вами.
Я бажаю усім росіянам пекла. Не вірю, що можна якось ужитися з ними у майбутньому. Ми маємо передати нашим дітям, що ці тварюки повернуться. Тож хай горять усі.
Росія та росіяни — це ракова пухлина. Уся їхня держава, влада, покоління. Вони — біосміття.
Жасулан “Джаз” Дуйсембін
Доброволець ЗСУ з Казахстану
Я не знаю, що світ робитиме з цією біомасою після їхнього програшу.
Дух свободи я відчув в Україні
Мене багато разів засуджували у Казахстані за те, що я відкриваю правду. Мовляв, як я можу так говорити про свою батьківщину. Я кажу тим, хто вміє думати. Беріть урок з українців, щоб у вас була національна ідея та повага до своєї культури.
Казахи, ви господарі на своїй землі, і ніхто не має права, вам щось вказувати. Ніколи не вірте підлим свинорусам.
Кацап — це той, хто завжди вдарить тебе ножем у спину.
Я зрозумів, що всі проросійські шовіністи — отруєні. Вони будуть посміхатися тобі в обличчя, але у душі тебе ненавидіти та вважати другосортним. Я такого ставлення терпіти не хочу. Тож нехай у вас буде гордість на своїй землі.
Я пишаюся, що народився у степах Казахстану, що увібрав його дух. Проте дух свободи, який шукав, відчув в Україні.
Жасулан “Джаз” Дуйсембін
Доброволець ЗСУ з Казахстану
Україна для мене — це будинок для душі. Я бував у різних країнах, але я розумію, що мені хочеться залишитися в Україні. Мрію придбати квартиру у Харкові, і там жити.
