Повномасштабне вторгнення Росії змінило всіх українців та їхнє бачення майбутнього. Начальник Рівненської ОВА Віталій Коваль в ексклюзивному інтерв’ю журналістці online.ua Вікторії Бєлік розповів про те, як змінився його підхід до лідерства, життя на початку повномасштабного вторгнення та бачення України через 10 років.
Це третя частина великого інтерв’ю з начальником Рівненської ОВА Віталієм Ковалем. Читайте першу та другу частини.
Джерело: online.ua
За час повномасштабного вторгнення змінилась Україна, область, ми. Чи змінили ці останні півтора роки вас як людину та керівника?
Віталій Коваль: Нещодавно був у перукарні, сказали, що у мене більше сивого волосся стало. Насправді, зміни колосальні, тому що у якийсь момент ти переходиш цей особистісний Рубікон, і ти розумієш, що критична точка наступила.
І те відповідальне лідерство, про яке ми вчили в книгах, про яке ми чули на якихось курсах, ти сьогодні приміряєш на себе.
Я не маю права, як голова обласної військової адміністрації не приймати рішення. Я не маю права відійти і зробити вигляд, що я роздумую, я маю приймати це рішення.
Я дуже переоцінив своє ставлення до всіх складових сил оборони.
Дуже важливо зрозуміти, що наші можливості більше, ніж я думав раніше. Я не думав, що можна спати по три години і висипатися. Я не думав, що можна не так часто їсти. Тому що у тебе є мета, і ця мета росте.
Я запам'ятав перших 53 дні війни, коли мені довелось жити в себе в кабінеті, ночувати там, тому що це центр управління і постійно бути на зв'язку.
Це були таких 53 дні первинної стійкості, які потім породжують друге, третє коло. Коли ти бачиш у колективі, що люди втомились, ти маєш знайти їм слова, а ти сам втомився. І потім ти повертаєшся до внутрішньої мотивації.
Ти не маєш права втомитися, тому що ти орієнтир для інших. Заряджаєш себе, заряджаєш інших, і як хвилі по воді, це розповсюджується. Тому дуже важливо брати цю відповідальність лідерства там, де ти є.
Що допомагало вам заряджатися?
Віталій Коваль: У критичні моменти я думаю про те, що ми нація переможців.
Коли мені важко, я думаю про ті покоління, які зробили все, щоб наша країна збереглась сьогодні. І я розумію, що по області ходили мої предки, якими ми пишаємося.
Коли ми дозволимо собі перемогу в голові, вона прийде. І тут важливо розуміти, що ми велика нація з великим майбутнім. Потрібно це нести, ворог це відчує і відступить, тому що другого не дано.
Ви думаєте, що українці ще не зовсім собі дозволили в голові цю перемогу?
Віталій Коваль: Вони її дозволили, але я хочу закцентувати, що інколи ти чуєш, що “ми втомились”. Це про втому.
Велика перемога ніколи не дається легко. І ми сьогодні на шляху до великої перемоги. Тому важко, буде непросто. Але емоція від цієї перемоги, вона буде шалена, і це буде найкраща емоція кожного українця в житті, я в цьому впевнений.
Якою ви бачите Україну через 5-10 років після нашої перемоги?
Віталій Коваль: Що таке перемога? Я для себе дав відповідь, що для мене особисто перемога – це наявність більших гарантій безпеки, ніж до широкомасштабного вторгнення.
Тобто, коли ми фізично виженемо ворога, і коли ми зрозуміємо, що ворог до нас не полізе, тому що ми сильніші, ніж до, у нас є надійні партнери, які нам точно дають гарантію не у вигляді меморандумів, а в вигляді конкретних дій, що вони з нами разом.
Мета – стати центром Східної Європи. Тобто не зупинитись на тільки відновленні, а сконцентруватись на перебудові країни, кожного регіону.
Людей повернути, справитися з гуманітарною, демографічною ситуацією. Ми маємо їх побороти. І з гарантією безпеки це вдасться. І затягнути пояси, поки ми не станемо тим тигром Європи, який буде центром Східної Європи. Оце мета.
За посиланнями нижче підпишіться на нас в ютубі, фейсбуці та телеграм, щоб не пропустити нові ексклюзивні матеріали.
