Спецпризначенець ГУР із позивним “Тяпа” брав участь у розмінуванні острова Зміїний, деокупації Херсонщини, контрнаступі на Запоріжжі, а також у бойових спецопераціях в районі Бахмуту, Горлівки та Авдіївки.
Він почав свій військовий шлях у 2019 році добровольцем і вже тоді опинився на “особливому рахунку” у режиму Путіна. До лав загону Paragon спецпідрозділу Тимура Головного управління розвідки вступив навесні 2022 року.
“Тяпа” розповів команді українського незалежного медіа online.ua, що робив чотири доби на острові Зміїний, як проти ворога замість гранати використовувати булижник, чому начальник ГУР Буданов є взірцем для військових, чи є конкуренція між розвідниками та від кого залежить перемога України.
Як стати розвідником чи розвідницею
Головне управління розвідки — це еліта, до якої я хотів потрапити, щоб стати професіоналом. Так і сталося. Спецпідрозділ Тимура брав участь в операціях зі звільнення острова Зміїний, поверненні під контроль України “вишок Бойка”, у контрнаступі на Запорізькому напрямі, робив рейди в Крим та на Херсонщину.
Ми завжди працюємо в парах — двоє, четверо, шестеро, восьмеро. Тому що один воїн — це нуль, два — це один.
Спецпідрозділ Тимура був створений під час повномасштабного вторгнення. Його очолює командир із позивним “Тимур”. Свою назву підрозділ отримав випадково, коли президент Зеленський у своєму зверненні так його назвав. З того часу назва закріпилася.
Загін Paragon працює там, де не працює більшість військових. Ми допомагаємо ЗСУ вибивати ворожі позиції, заходимо у глиб ворога, робимо диверсії, інколи — у надлюдських умовах.
Боєць “Тяпа”
Спецпризначенець ГУР
Для того, щоб потрапити у наш загін, охочі проходять анкетування. Після відбору анкет, їх запрошують на співбесіду. Якщо все пройшло добре, то людина потрапляє на полігон, де проводять ще один відбір рекрутів.
Майбутні розвідники, які приходить у ГУР мають бути одразу вмотивовані. Не беремо людей з вулиці, вони самі нас знаходять.
Ми запитуємо у кожного: “Чому хочете потрапити саме у наш підрозділ?”. Якщо людина не знає, то для нас — це пуста трата часу.
Долучитися до загону Paragon можна тут.
Українські розвідники. Хто вони?
Хлопець, якому тільки виповнилося 17 років, повернувся в Україну, й одразу пішов у ГУР. Ми його запитуємо: “Чому хочеш воювати?”. Він відповідає: “Я народився в Україні, тому буду її захищати. Хочу, щоб Україна була незалежною”. Це сильний показник, коли людина у такому віці бере до рук зброю і воює.
Також у нас є розвідниці, які показують дуже хороші результати. Більшість з них хочуть штурмувати. Вони стараються, і показують свій сильний дух.
У Запорізькому контрнаступі дівчата на рівні з нами штурмували ворожі позиції. Видно було, що декому важко, але хлопцям було важко теж.
Одному з наших бійців, ми дали позивний “Батя”. Йому 51 рік. Він сам прийшов до нас. “Батя” — це тигр. Це наша “парагонівська” легенда. Він міцний, сильний та крутий боєць. Те, що йому 51 рік, взагалі, не заважає.
Раніше “Батя” займався боксом, бігав, плавав, тому у гарній фізичній формі. Іноді він навіть краще, ніж молоді бійці виконує завдання. “Батя” може більше за них пройти, пробігти та протриматися.
Якщо у людини сильний характер, то вона зможе абсолютно все. Я бачив, як “на характері” бійці чудеса робили.
Також серед спецпризначенців ГУР часто виникає здорова конкуренція та навіть біла заздрість.
Коли хлопці працювали у Криму та по “вишках Бойка”, а ми — на Запоріжжі, то відчували білу заздрість. Ми теж хотіли. Також у нас конкуренція, хто більше знищить ворога та техніки.
Як імпровізують бійці ГУР
Імпровізація на завданнях є постійно. Наприклад, під час “Київської кампанії”, ми дійшли майже до кінця села і у нас закінчились гранати. Для того, щоб успішно зачищати той чи інший підвал, необхідно кидати гранати.
Наш боєць зімпровізував: взяв булижник, кинув у підвал, крикнув, що граната. І шість солдатів РФ вибігли звідти. Їх взяли у полон. Такі обманки з мінами часто бувають.
На Запоріжжі ми запускали китайські ліхтарики, наче це освітлювальні міни. Спочатку росіяни не “велися” на них, а потім почали розстрілювати зі свого спостережного пункту. Так, ми легко виявили їхні позиції.
Розвідкам світу потрібен досвід ГУР
Розвідники з інших країн хочуть повчитися у нас. Тому що не кожний елітний підрозділ світу зустрічався з таким ворогом.
Ми воюємо з дуже професійною та підготовленою армією. Інші країни не мають такого бойового досвіду з ворогом, який використовує велику кількість артилерії, авіації та мінних загороджень.
Боєць “Тяпа”
Спецпризначенець ГУР
Тому багато людей з інших розвідок і спецпідрозділів приїжджають в Україну для того, щоб перейняти наш досвід війни. Вони добре підготовлені та виконують всі завдання на рівні з нами, а не відсиджуються. Після першого завдання не тікають, а продовжують з нами працювати.
Бойовий досвід загону Paragon
Загін Paragon брав участь у боях у Високопільському районі, коли Херсонська область була ще окупована. Ще ми робили рейди по островах Херсонщини та на острові Зміїний. Також брали участь у Запорізькому контрнаступі, у боях у Кліщіївці, Горлівці та Авдіївці.
Невелика група з шістьох людей чотири доби розміновували острів Зміїний. Із загону Paragon був я та мій побратим, інші — з суміжних підрозділів.
Росіяни залишили для нас багато “подарунків” таких, як набої, гранатомет, міномет та іншу зброю. Ми це все забрали, і використовуємо проти них у бою.
Під час контрнаступу на Запоріжжі у селі Кам'янське, хлопці на “хаммерах” вривалися у ворожі позиції. Друга наша операція — це штурм П’ятихаток.
На острові Потьомкін, що на Херсонщині ми пересували спостережний пункт вглиб острова на 800 метрів. Просунулися, скільки могли, щоб не відкриватися сусідньому острову, де теж був ворог. Наступного дня дізналися з російських пабліків, що ворог йшов нам на зустріч. Ми були здивовані, що не перетнулися з ними.
У Горлівці була унікальна спецоперація для нашого мінометного розрахунку. Вони за одне завдання використали чи 102, чи 112 мін. І там була така ситуація, що наші пацани вже зайшли на ворожі позиції, і росіяни почали підтягувати свої резерви.
Йшла група з шістьох ворогів, і з першої міни, майже, всіх затрьохсотили. Один прикинувся, що двохсотий. За ним довго спостерігав дрон. Він встав, почув виходи нашого міномета, впав. Міна потрапила йому прямо в голову і не розірвалася.
Буданов — взірець для військових
Його феномен у тому, що він може виконувати завдання на рівні з бійцями. У нього є чітке розуміння цих завдань — для чого, навіщо, і як.
Кирило Буданов грамотно планує завдання та доносить їх до бійців. Він взірець для багатьох. І на таких людей, я вважаю, треба рівнятися.
Він приїжджав у Бахмут і на рівні з бійцями виконував завдання. Це дуже сильно піднімає бойовий дух. І не тільки у ГУР таке. Я знаю багато бригад і батальйонів, в яких командири беруть участь у бойових завданнях.
Україна — це, напевно, єдина країна у світі, в якій командири виконують завдання на рівні з бійцями.
Боєць “Тяпа”
Спецпризначенець ГУР
Мені ще не доводилось працювати з начальником ГУР Кирилом Будановим. Сподіваюсь, що в майбутньому випаде така нагода. Це легендарна людина. Таких дуже-дуже мало.
Якби всі командири були, як Кирило Буданов, усе було б по-іншому.
Що може зробити кожен для перемоги
У нашій країні йде війна. Не спецоперація, не антитерористична операція, а війна. Росія вчиняє геноцид в Україні. Для того, щоб війна швидше закінчилася, всі повинні долучитися до перемоги.
Якщо людина не може виконувати бойові завдання, вона може робити щось інше. Українці мають бути націлені на перемогу.
Тепер збори на наші потреби важко закрити. Багато цивільних вважає, що держава повинна допомагати армії, тому не донатять. Держава дає нам все, що дозволяє її ресурс.
На кожній операції ми втрачаємо дрони. Це дорогий розхідний матеріал, який дуже потрібен на війні. Люди не хочуть на це донатити, бо не розуміють важливості дронів. Автівка — це теж розхідний матеріал. Кожного дня їх знищують десятками.
Мене часто запитують: “Скільки людей ти вбив?”. Військовий не вбиває, а знищує ворога, або ціль. Ми не вбивці.
Боєць “Тяпа”
Спецпризначенець ГУР
Цивільним хочу сказати, щоб вони хоча б раз на тиждень виїжджали на полігон, проходили курси медичної допомоги, вивчали тактику ведення бою, фізично розвиватись та допомагали армії всім, чим тільки можна.
Також авіація дасть нам велику перевагу над ворогом. Вона відіграє важливу роль на війні. В Авдіївці ворог закидав місто “градами”. Тому, чим швидше у нас з'явиться авіація, тим більшою буде перевага, як у повітрі, так і на землі.
Коли перемога України
Російська пропаганда була ще до повномасштабного вторгнення. Проте з 24 лютого 2022 року вона збільшилася у рази.
Їхні відео мотивують нас перемогти. Ворожа пропаганда викликає ще більше ненависті до росіян.
У нашого ворога потворне обличчя через свою підлість. Це нелюдська потвора, в якої немає жалю. Я не знаю, як можна ставитися до росіян, які вбивають дітей, жінок, старших людей у цивільному місті. Ворог прагне знищити нашу націю. Перемога настане, коли ми знищимо всю російську армію.
Особисто для мене і багатьох бійців нашого підрозділу, перемоги не буде. Це просто знищення ворога та деокупація наших територій. Багато людей загинуло, тому про святкування перемоги, ми не можемо казати.
Боєць “Тяпа”
Спецпризначенець ГУР
Історично так склалося, що Україна вже довго воює за право бути українцями. Ми знаємо, для чого та за що воюємо, тому мотивовані на перемогу.
Якщо, не дай Боже, програємо війну, то всі смерті були безглузді. У нас міцна та сильна країна, тому Україна обов'язково переможе у цій боротьбі.
