"Нормандська четвірка" - це формат переговорів щодо врегулювання війни на Донбасі. Його учасники - Україна, Німеччина, Франція та РФ.
Вперше на рівні лідерів держав переговори пройшли 6 червня 2014 року. Назва формату з'явилася завдяки локації зустрічі. Вона відбулася у північній Франції на тлі 70-річчя з початку операції "Оверлорд" - десантування союзних військ в окупованій Нормандії.
Після першого раунду переговорів президенти Петро Порошенко, Франсуа Олланд, Володимир Путін та канцлерка Ангела Меркель збиралися у жовтні того ж року в італійському Мілані. Тоді був прийнятий так званий комплекс заходів для припинення війни.
Втретє майданчик для переговорів надав Мінськ - у лютому 2015 року. На відміну від неоднозначних результатів попередніх зустрічей, ця завершилася чітким узгодженням Мінських домовленостей в остаточному варіанті. Саме про виконання угод за цим сценарієм говорять зараз.
Остання зустріч на рівні лідерів "Нормандської четвірки" пройшла у жовтні 2016 року. Тоді сторони обговорили дорожню карту врегулювання війни, зокрема - розведення. Втім, процеси були зірвані, тож у підсумку переговори не дали результатів.
Нові переговори - вже з новим українським президентом Володимиром Зеленським - заплановано на понеділок, 9 грудня. Активно добивався цієї зустрічі саме Київ, який пожвавив процес врегулювання після оновлення влади. Для її узгодження Банкова активно намагалася провести розведення військ, яке погодив ще Порошенко.
Дзеркально відвести сили планували під Станицею Луганською та Золотим на Луганщині, а також під Петрівським на Донеччині.
Серед тем на порядку денному"нормандської четвірки" залишається безпека (припинення вогню, розведення військ), український контроль над ОРДЛО (виведення окупаційних угрупувань та повернення кордону включно), а також проведення виборів, що відноситься до політичного врегулювання. Зеленський особисто наголошував на питанні повного обміну ув'язненими.
Голосування може бути організовано за так званою "формулою Штайнмаєра". Після його завершення набуває чинності закон про особливий статус регіону. Якщо спостерігачі та інші сторони визнають вибори та їхні результати, цей акт запрацює на постійній основі.
Головна суперечка у цьому питанні - черговість виконання. Українська сторона наголошує, що спочатку окупанти повинні залишити територію Донбасу. Лише після відновлення контролю над ОРДЛО можна говорити про вибори. Останні повинні проводитися виключно за українськими законами.
Позиція російської сторони передбачувано не збігається з вищезгаданим. У Кремлі наголошують, що Київ нібито взагалі повинен прямо вести переговори з маріонетками-окупантами.
Нещодавно влада РФ підтвердила, що Путін має намір провести двосторонню окрему зустріч з Зеленським. Одне з питань - газовий транзит. Чинний контракт перестає діяти з 1 січня 2020 року.
Загалом Москва закликала не завищувати очікувань від майбутніх переговорів. У Києві зробили схожу заяву та пояснили, що Зеленський має плани мінімум та максимум. Перший - припинення вогню та обмін усіх на всіх. Другий - повна деокупація захоплених районів Донеччини та Луганщини.
Як повідомляв ONLINE.UA, нещодавно Зеленський провів нараду з представниками силових та інших структур України. РНБО обговорила 5 сценаріїв реінтеграції окупованих територій Донбасу.
