У мережі опубліковані біографії і фото українських воїнів, які загинули в зоні АТО на Донбасі в грудні 2016 року.
Про це повідомляє ONLINE.UA з посиланням на "Цензор".
Всього протягом грудня загинули 19 українських військових.
1. Олександр Анатолійович Лукаш(позивний Лука) народився 08.05.1965 року в селі Біленченківка Гадяцького району Полтавської області.
Читайте також: В Києві побитий грабіжниками боєць АТО не здався: з'явилися подробиці і фото
Сержант, командир зенітно-ракетної самохідної установки 4-го відділення зенітно-артилерійського взводу 92-ї окремої механізованої бригади.
Загинув 1 грудня біля села Красногорівка Мар'їнського району Донецької області в результаті мінно-вибухової травми, отриманої під час мінометного обстрілу наших позицій.
Похований 4 грудня на Алеї Слави в Полтаві. У нього залишилися батько, сестра, дружина і син.
2. Михайло Юрійович Покідченко(позивні Малий, Сотник і Ртуть) народився 14.11.1989 року в місті Мукачево Закарпатської області.
Відразу після початку війни відправився на захист рідної землі. Служив у 2-й штурмовій роті 5-го батальйону ДУК ПС. Воював в Пісках і Водяному, був в службі безпеки, на його рахунку багато успішних і небезпечних завдань.
Солдат, стрілок, помічник гранатометчика 3-го взводу 3-ї роти 15-го батальйону 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади.
Загинув 5 грудня об 11.00 в районі села Опросного Ясинуватського району Донецької області від кулі снайпера, який працював під прикриттям ДШК.
Похований 9 грудня на Алеї Слави в рідному Мукачеві. Залишилися батьки, брат, сестра, дружина і дві маленькі доньки.
3. Віктор Миколайович Клименко народився 15.02.1978 року в селі Варварівка Вовчанського району Харківської області. Останнім часом жив у Харкові.
Загинув 10 грудня в проміжку між 17.00 і 18.00 в бою біля міста Красногорівка Мар'їнського району Донецької області в результаті прямого попадання 120-мм міни в яму, де знаходився наш мінометний розрахунок.
Поховали воїна 14 грудня на кладовищі села Варварівка. У нього залишилися батько (мати померла в 2010 році), два брата, цивільна дружина і четверо дітей у віці від 2 до 14 років.
4. Андрій Володимирович Лелякін народився 08.07.1982 року в селі Друга Іванівка Барвінківського району Харківської області.
Загинув 10 грудня в проміжку між 17.00 і 18.00 в бою біля міста Красногорівка Мар'їнського району Донецької області в результаті прямого попадання 120-мм міни в яму, де знаходився наш мінометний розрахунок.
Поховали Андрія Володимировича 14 грудня в селі Друга Іванівка. У нього залишилися мати і брат.
5. Володимир Васильович Шоломинський(позивний Бетмен) народився 09.04.1983 року в селі Єфремівка Первомайського району Харківської області. Жив в селі Семенівка, а останній рік - у Харкові.
Солдат, командир міномета 3-ї мінометної батареї 3-го механізованого батальйону 92-ї окремої механізованої бригади.
Загинув 10 грудня в проміжку між 17.00 і 18.00 біля міста Красногорівка Мар'їнського району Донецької області. Його мінометний розрахунок знаходився на кордоні з Харківською областю. Коли почався потужний обстріл наших позицій на передовій, мінометники отримали наказ їхати на допомогу.
Коли прибули на місце, командир зорієнтував міномет і відправився на КСП (командно-спостережний пункт), звідки передав координати. Бійці встановили точки наведення, пішла команда "Міна в стовбур". Після цього треба було підкоригувати наведення.
Як тільки він отримав наказ, в яму, де знаходився міномет, влучила ворожа 120-мм міна, від розриву якої здетонувала і наша міна в каналі ствола міномету. "Бетмен" прийняв всі осколки на себе, прикривши своїм тілом молодшого сержанта, якого відкинуло вибуховою хвилею, і який вижив один з чотирьох наших бійців.
Поховали Володимира Васильовича 13 грудня в селі Єфремівка на кладовищі, де лежать його брат і сестра. У Героя залишилися батьки, дві сестри, брат, дружина і піврічна донька.
6. Роман Юрійович Радивилов(позивний Гюрза) народився 14.02.1984 в місті Дергачі Харківської області.
У жовтні 2014 він прибув в Піски в складі 4-го взводу 2-ї штурмової роти ДУК ПС, де брав участь в бойових діях до лютого 2015 року. Солдат, гранатометчик 3-го відділення 2-го взводу 3-й роти 1-го батальйону 54-ї окремої механізованої бригади.
Загинув 18 грудня на Світлодарській дузі під час найпотужнішої за останній час атаки ворога на наші позиції.
Похований 22 грудня в рідному місті Дергачі. У нього залишилися мати і дівчина.
7. Дмитро Васильович Клименко(позивний Санич) народився 18.07.1980 року в селі Кам'янка Каховського району Херсонської області. Солдат, командир бойової машини, командир 3-го відділення 3-го взводу 3-ї роти 1-го батальйону 54-ї окремої механізованої бригади.
Загинув 18 грудня на Світлодарській дузі під час найпотужнішої за останній час атаки ворога на наші позиції.
Похований 22 грудня в рідному селі. У нього залишилися мати, брат, сестра і дочка.
8. Андрій Вікторович Широков(позивний Сім'янин) народився 12.04.1970 року в місті Мирноград (до 2016 року - Димитров) Донецької області. 30 років тому сім'я переїхала в Дніпро. Солдат, снайпер 1-ї штурмової роти "Вовки Подолянина" (ДУК ПС) 1-го батальйону 54-ї окремої механізованої бригади.
Загинув на Світлодарській дузі під час найпотужнішої за останній час атаки ворога на наші позиції.
Поховали Героя 25 грудня біля селища Ясна, в передмісті Дніпра. У нього залишилися дружина і п'ятеро дітей: дві дочки, син і двоє усиновлених синів.
9. Микита Олександрович Яровий(позивний Шайтан) народився 02.02.1995 року в селищі міського типу Меліоративне Новомосковського району Дніпропетровської області. Лейтенант, командир 3-й роти 1-го батальйону 54 окремої механізованої бригади.
Командував ВОПом, який був прямо перед "кикиморою" (ворожим опорником).
Загинув 18 грудня на Світлодарській дузі. Його тіло не могли забрати з поля бою через шквальний вогонь, потім його забрала ворожа сторона. Тільки через тиждень тіло цього хлопця було передано нашим.
Похований 27 грудня в Меліоративному. У нього залишилися мати, молодший брат і вагітна наречена, з якою Герой планував одружитися в січні.
10. Андрій В'ячеславович Байбуз(позивний Ефа) народився 16.08.1975 року в Херсоні.
Солдат, помічник гранатометчика 1-го відділення 1-го взводу 3-ї роти 1-го батальйону 54-ї окремої механізованої бригади.
Його бойовий шлях вражає - Краматорськ, Мар'їнка, ДАП, Авдіївка, Дебальцеве, Бутівка (де він був нагороджений Лицарським Хрестом) і Світлодарська дуга.
Загинув на Світлодарській дузі під час найпотужнішої за останній час атаки ворога на наші позиції. Ефа встиг подзвонити матері і сказати, що командира вбили, а у нього прострелені обидві ноги (одна в стегно, інша - в гомілку), потім зв'язок обірвався.
Поховали Героя 28 грудня в Херсоні. У нього залишилися мати, дві сестри, дружина, дочка і син, який теж воює.
11. Сергій Євгенович Степаненко(позивний Паштет) народився 07.04.1967 року в місті Копейськ Челябінської області (Росія). Солдат, командир відділення, гранатометчик 25-го окремого мотопіхотного батальйону "Київська Русь".
Загинув 18 грудня о 7.00 на Світлодарській дузі під час найпотужнішої за останній час атаки на наші позиції.
Після тривалої артпідготовки ворог пішов у наступ на наші позиції. Під час спроби прориву нашої лінії оборони, Сергій врятував багатьох бійців, коли стріляв з АГС, відволікаючи увагу ворога на себе. Коли у нього залишалося всього два постріли, прозвучала черга, і кулі увійшли йому в груди. Врятувати воїна шансів не було.
Похований 22 грудня в Борисполі на Алеї почесних поховань, поруч з іншими синами України, які загинули на цій війні. У нього залишилася старенька мати, дві сестри, дружина, дочка і син.
12. Володимир Степанович Андрешков(позивний Жара) народився 16.10.1969 року в місті Бортники Жидачівського району Львівської області.
Командир відділення, командир машини піхотного взводу 1-ї мотопіхотної роти 25-го окремого мотопіхотного батальйону "Київська Русь".
Загинув 19 грудня на Світлодарській дузі, в районі селища Луганське, під час артилерійського і мінометного обстрілу наших позицій.
Похований 24 грудня в Бортниках. У нього залишилися мати і троє дітей.
13. Василь Геннадійович Панасенко(позивний Ваха) народився 14 серпня 1983 року в селі Поліське Коростенського району Житомирської області.
Загинув 19 грудня на Світлодарській дузі, біля села Луганське Донецької області, в результаті поранень, отриманих під час артилерійського обстрілу наших позицій.
Похований 22 грудні в місті Ірпінь. Залишилися дружина і 10-річна дочка.
14. Олександр Анатолійович Винярський народився 20.05.1994 року в місті Хмільник Хмільницького району Вінницької області.
Солдат, командир - навідник кулеметного взводу 2-ї роти 1-го батальйону 24-ї окремої механізованої бригади.
Загинув 20 грудня приблизно о 20.00 в районі міста Попасна Луганської області в результаті кульового поранення в голову під час обстрілу наших позицій. Похований 24 грудня в Хмільнику. У нього залишилися мати і дві сестри.
15. Роман Михайлович Мамасуєв народився 20.02.1983 року в місті Алушта (АР Крим).
Старший лейтенант, вогнеметник роти радіаційного, хімічного і бактеріологічного захисту 72-ї окремої механізованої бригади.
Загинув 22 грудня вранці біля міста Авдіївка в результаті кульового поранення в шию.
24 грудня Героя поховали в рідному селі Велика Криниця. У нього залишилися мати, вітчим, сестра, дружина і дві дочки.
16. Сергій Петрович Рубанчиков(позивний Відьмак) народився 7 березня 1980 року в Києві. Сержант розвідвзводу 1-го батальйону 54-ї окремої механізованої бригади.
Загинув 24 грудня на Світлодарській дузі внаслідок поранень, отриманих під час мінометного обстрілу.
Похований 27 грудня на Алеї Слави Лук'янівського кладовища в Києві. Залишився брат.
17. Олександр Миколайович Мороз(позивний Лютий) народився 21.10. (за паспортом 25.11.) 1953 року в селі Грушівка Криничанського району Дніпропетровської області.
Про те, що він пішов на війну добровольцем, говорити, мабуть, вже не треба. Золоті Леви, Чорна Сотня, ДУК, і сьогодні в роті "Чорний Туман" 8-го окремого батальйону "Аратта" Української Добровольчої армії.
Загинув 26 грудня вранці в районі міста Широкине Донецької області в результаті підриву на розтяжці під час порятунку поранених.
Похований 28 грудня в Кам'янському на Алеї Слави військового кладовища. У нього залишилися брат, двоє синів і дочка.
18. Леонід Михайлович Проводенко(позивний Козак) народився 10.09.1963 року в селищі Михайлівка Перевальського району Луганської області. Після початку війни переїхав до міста Гостомель Київської області та перевіз сім'ю.
Старший сержант, командир відділення розвідвзводу 12-го окремого мотопіхотного батальйону 72-ї окремої механізованої бригади.
Загинув 28 грудня близько 15.00 біля селища Крута Балка Ясинуватського району Донецької області. Відкривши щільний вогонь, російські бойовики забрали його тіло. 30 грудня після тривалих переговорів тіло воїна повернули українській стороні.
Похований цей справжній українець зі Сходу 2 січня в Києві, на Лук'янівському військовому кладовищі. У Леоніда залишилися дружина і дев'ятирічний син.
19. Сергій Кабанов(Позивний Кабанчик) народився 27.05.1971 року в місті Тараща Київської області.
Загинув 28 грудня приблизно о 14.00 поблизу села Троїцьке Попаснянського району Луганської області в результаті підриву на міні МОН-50. Після розмінування в Троїцькому група саперів поверталася назад і Сергій помітив міну під снігом. Він присів біля неї, встиг підняти руку, і "Монка" одразу рвонула. Під снігом була волосінь.
Похований 31 грудня в місті Тараща. У нього залишилися мати і син.
Як повідомляв ONLINE.UA, раніше в мережі було опубліковано відео жорстоких боїв у зоні АТО на Донбасі.
