Розвиток подій в Україні, Росії та інших країнах колишнього СРСР у другому кварталі 2016 року визначатиметься зусиллями Москви "перекроїти" ситуацію в Сирії і провести переговори про зняття санкцій ЄС. Про це йдеться в прогнозі американської приватної розвідувально-аналітичної компанії Stratfor. Аналітики організації також говорять, що політичний струс в українському уряді і можлива зміна прем'єра Арсенія Яценюка вплинуть на виконання Мінських домовленостей, а ефект протистояння між Україною і Росією відчуватиметься в сусідніх з ними країнах.
Прогноз приватної розвідки США є в розпорядженні ONLINE.UA:
Росія: Прив'язка Сирії до санкцій
Виводячи війська з Сирії та беручи участь в женевських мирних переговорах щодо конфлікту, Москва буде намагатися виглядати більше як партнер у вирішенні конфлікту, ніж як агресивний інтервент. Росія, як і раніше, суттєво впливає на ситуацію в Сирії в політичному і військовому секторах, однак вона може і відновити свої операції, якщо вважатиме це за необхідне. Все це буде створювати рамки переговорів Росії зі Сполученими Штатами і Європейським Союзом. Перш за все, Росія намагається змінити атмосферу напередодні двох важливих подій в третьому кварталі: саміту НАТО у Варшаві і рішення про санкції ЄС.
Будь-яке рішення про скасування або ослаблення санкцій ЄС проти Росії до закінчення терміну їх дії в кінці липня вимагає одностайного голосування всіх 28 держав-членів союзу, як і рішення про їх продовження. Росія буде використовувати наступні кілька місяців, щоб впливати на країни, які найбільш зацікавлені в ослабленні санкцій, такі як Італія, Угорщина і Греція, щоб вони проголосували за потрібне в липні. Москва також запрошує важливих лідерів ЄС та представників європейської бізнес-еліти на Міжнародний економічний форум у Санкт-Петербурзі в червні з тією ж метою.
Німеччина в цій ситуації залишається головним спостерігачем. В межах цієї країни, а також у ЄС і США звучать заклики не знімати Москву з гачка за її дії в Україні. Але Німеччина також шукає спосіб уповільнити потік біженців з Сирії, що Росія пов'язує зі своїм виведенням військ з цієї країни і женевськими переговорами.
Водночас у Росії брязкання зброєю в бік Заходу, ймовірно, посилиться з наближенням саміту НАТО (запланованого на липень 2016 року), не дивлячись на скорочення чисельності сил в Сирії. Загрози Росії будуть мотивувати такі країни, як Польща, Румунія і держави Балтії, які вимагають регулярних збройних сил і збільшення присутності НАТО в своїх регіонах.
Росія і Японія проведуть зустрічі та саміти на вищому рівні в цьому кварталі за темами, які будуть стосуватися потепління їх відносин. Але Росія не зрушить з місця з питання про спірні Курильські острови, а Японія, ймовірно, не скасує санкції до тих пір, поки цього не зроблять інші (наприклад, Європейський Союз). Москва запропонує Токіо взяти участь в деяких великих проектах і інвестувати в них, зокрема, в галузі енергетики, а також в Арктиці і на Далекому Сході. США чинять тиск на Японію, щоб та не вкладала гроші і технології в Росію, але Японія здається відкритою до компромісу з економічних питань в цьому році.
Проблеми всередині Росії
План Кремля запобігти економічній кризі повинен набути чинності протягом цього кварталу. Він включає в себе збільшення державних інвестицій в російські регіони, автомобільний сектор і банки. У той же час Кремль, швидше за все, піде на скорочення бюджету, а деякі великі компанії можуть продавати активи в країні і за кордоном. Кремль буде просувати приватизацію деяких підприємств, таких як АТ «Вертольоти Росії» і АЛРОСА (підприємство, що займається алмазами, - ред.), він також боротиметься за те, щоб зробити те ж саме з більшими підприємствами, такими як енергетичний гігант Роснефть. Найбільш важлива приватизація в цьому році стосується енергетичної компанії Башнефть; Лукойл може спробувати кинути виклик Роснефти в питанні придбання підприємства, що викличе сутичку між енергетичними гігантами і зажадає втручання Кремля.
У той же час Кремль готуватиметься до парламентських і регіональних виборів, які будуть проведені в третьому кварталі. Влада РФ розробляє угоди з опозиційними групами, щоб спробувати зміцнити позиції правлячої "Єдиної Росії", чинячи тиск на губернаторів (можливо, і змінюючи їх) і уникнути загрози протестів. Найбільшою загадкою для Кремля в цьому кварталі буде те, що робити з президентом Чечні Рамзаном Кадировим, який оголосив у першому кварталі, що він не домагатиметься переобрання (але вже був призначений в.о. керівника республіки, - ред.). Нинішня ситуація виглядає так, ніби заява Кадирова мала змусити президента Росії Володимира Путіна дати йому підтримку і мандат на продовження правління в Чечні.
Нестабільність в Україні
Для України в цьому кварталі ймовірний головний політичний струс (і дуже швидко), перш за все, зміна Кабінету міністрів і переформатування правлячої коаліції, хоча дострокові вибори навряд чи будуть проведені. Незважаючи на успішно пережите голосування щодо висловлення недовіри в першому кварталі, прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, швидше за все, піде у відставку, його змінить новий уряд на чолі з нинішнім спікером парламенту Володимиром Гройсманом. Необхідна Україні фінансова допомога з боку Міжнародного валютного фонду, швидше за все, відновиться в цьому кварталі, і Україна повинна залишитися на плаву в плані економіки.
З огляду на політичну нестабільність в Україні, Київ навряд чи слідуватиме ключовим політичним аспектам Мінських угод, таких як надання автономії сепаратистським регіонам (окупованій частині Донбасу, - ред.) і проведення виборів на Донбасі. Конфлікт на сході України не закінчується, хоча великі наступальні операції з боку сепаратистів навряд чи будуть. Київ буде продовжувати протистояти проросійським сепаратистам, з одного боку, і крайнім правим ультранаціоналістичним угрупованням з іншого боку, але українська влада не впаде.
Інші країни колишнього Радянського Союзу
Наслідки протистояння між Росією та Заходом в Україні виявлятимуться і на периферії колишнього Радянського Союзу. У Білорусі влада буде поглиблювати економічні зв'язки із Заходом, щоб компенсувати існуючі фінансові проблеми, але буде також підтримувати стратегічні військово-політичні зв'язки з Росією. Молдова, в якій відбувалося політичне протистояння між проросійськими опозиційними партіями і проєвропейським урядом, дещо стабілізується. Частота антиурядових протестів знизиться, але зовнішня політика країни також буде в глухому куті. Країни Балтії і далі фокусуватимуться на альтернативних джерелах енергії заради більшої незалежності від Росії, прагнучи отримати більш сильну підтримку НАТО, але постійна присутність блоку в цьому кварталі в цьому регіоні встановлена не буде.
На Кавказі Грузія будуватиме економічні зв'язки з Росією і, одночасно, шукатиме більшої підтримки з боку НАТО напередодні Варшавського саміту; членства в НАТО, однак, Грузія не отримає ні в цьому кварталі, ні пізніше. Азербайджан буде нагнітати нагірно-карабахський конфлікт з Вірменією, намагаючись відвернути увагу від внутрішніх економічних проблем. Проте, серйозні військові дії навряд чи спалахнуть. Росія і Туреччина намагатимуться вплинути на переговори між двома країнами через своїх союзників.
У Центральній Азії економічні проблеми, що випливають зі складностей з грошовими переказами і зростанням безробіття, викличуть протести і політичну нестабільність в регіоні. Казахстан і Узбекистан планують полегшити тиск шляхом приватизації підприємств, у них будуть проблеми з пошуком міжнародних покупців. Загроза войовничого перетікання терористичних угруповань вздовж кордону Афганістану та країн Центральної Азії буде проблемою, отже Росія і Сполучені Штати будуть продовжувати боротися за партнерство в області безпеки в цьому регіоні. Таджикистан збільшить співпрацю в області безпеки з питання боротьби з тероризмом з іншими країнами, особливо з Китаєм, але залишатиметься стратегічним союзником Росії.
