За словами наукового співробітника Київського Національного інституту стратегічних досліджень Миколи Белескова, контрнаступ українських військових у Запорізькій області може бути більш успішним, а ніж про це кажуть на Заході.
Джерело: Financial Times
Як погодні умови сприяють контрнаступу ЗСУ у Запорізькій області
Белесков пояснює, що контрнаступу ЗСУ сприяють особливості природніх умов на території Запорізької області.
Це приклад важливості знань місцевості, конкретних ситуацій і контексту, які визначають кожну війну. Оскільки більша частина ґрунту на півдні України залишається твердою навіть під час дощу, українські війська все одно зможуть маневрувати взимку. Час не обов'язково є обмежуючим фактором, як вважають деякі люди, - підкреслює науковець.
У матеріалі видання також зазначається, що попри зневіру деяких західних партнерів у значних успіхах контрнаступу ЗСУ через його повільні темпи, військове керівництво України стверджує, що ключем до успіху контрнаступу є обізнаність.
Українські військові наразі досягають невеликих, але значних успіхів та одночасно уникають численних жертв серед особового складу.
Піщаний ґрунт півдня Запорізької області контрастує з багатим чорноземом, який у дощові осінні місяці перетворюють більшу частину решти України на трясовину.
Було б корисно, якби США мали на місцях високопоставлених військових спостерігачів, - підкреслив ексглава Міноборони України Андрій Загороднюк.
У матеріалі видання зазначається, що західні партнери мають занепокоєність щодо того, що контрнаступ ЗСУ може захлинутись і зайти у глухий кут.
Одне з критичних зауважень полягає в тому, що Києву необхідно перезавантажити свою військову стратегію, якщо він хоче домогтися вирішального прогресу і зберегти міжнародну підтримку, перш ніж волога погода завадить його силам атакувати.
Ще одним моментом критики є звинувачення у бік українських військових у ненайкращому виконанні загальновійськових маневрів, які були рекомендовані західними партнерами.
Як ЗСУ долають потужну оборону армії РФ на півдні України
Однак замість цього українські військові вирішили вдатись до вогнєвого ураження позицій злочинної армії РФ з артилерії, продовжуючи війну на виснаження, успіх якої наразі залежатиме від стабільних поставок боєприпасів від західних партнерів.
Тактика не змінилася. Наша місія не змінилася, - секретар РНБО Олексій Данілов.
Зазначається, що від початку контрнаступу ЗСУ 3 місяці тому прогрес був повільним у болісним, українські військові звільнили лише кілька населених пунктів, а щоденне просування становило лише кілька сотень метрів.
Однак похмурі прогнози представників розвідки США припускають, що українським військовим не вдасться підійти до Мелітополя у цьому році.
Транзитний вузол, повернення якого допоможе розірвати сухопутний міст Росії через окуповані південні регіони в Крим, знаходиться в центрі південно-східної кампанії.
Однак минулого тижня, обрана Україною стратегія, продемонструвала перші успіхи після прориву українськими військовими першої лінії оборони армії РФ в районі Роботиного.
Наразі ЗСУ вже роблять спроби атакувати російську лінію оборони навколо села Вербове.
Стратегічне місто Токмак знаходиться за 50 км далі, а Мелітополь ще на 100 км далі.
За словами речника Ради нацбезпеки США при Білому домі Джона Кірбі, українські військові досягли значного прогресу.
Напередодні глава НАТО Єнс Столтенберг заявив, що українські командири заслуговують, щоб їм довіряти.
Укріплення, які Росія побудувала на півдні України, являють собою унікальну перешкоду для швидких маневрів в стилі бліцкригу, за які виступає Пентагон і західні військові радники.
Вони представляють потужні мінні поля, які контролюються ворожими БпЛА та прикриваються вогнем артилерії, що робить просування українських військових практично неможливим.
Не можна вести мову про розгортання поставлених Заходом основних бойових танків і бронетехніки в умовах швидкоманевреної війни.
За мінними полями облаштовані з'єднані між собою траншеї та тунелі, що дозволяють армії РФ швидко перекидати підрозділи та боєприпаси.
Жодна західна країна не вела таку війну з 1940-х років, і ми бачимо, як деякі військові ідеї застосовуються в дуже спрощеній формі, - пояснює Андрій Загороднюк.
За словами Белескова, маневрена війна не є панацеєю на шляху до перемоги.
Маневрена війна - це не панацея, і вона може спрацювати тільки в тому випадку, якщо спочатку вдасться обійти всі сильні сторони Росії - українцям потрібно воювати так, як вони вміють воювати, - підкреслив науковець.
Для прориву оборони армії РФ ЗСУ застосували тристоронній підхід.
Зокрема, спочатку відбувається повільне очищення шляху просування від російських мін, частіш за все вручну і вночі.
Там так багато металу і шрапнелі, що металодетектори не працюють. Українцям потрібно бути дуже розумними; це гра в підглядання, - пояснює один з європейських високопосадовців.
Потім за допомогою далекобійної артилерії та ракет завдаються удари по ворожих складах боєприпасів, центрах командування та логістики із метою переривання логістичних ланцюжків.
Це трудомісткий процес, який Загороднюк порівняв із вторгненням в Ірак під проводом США у 2003 році, яке розпочалося з бомбардувань з метою знищити логістику та оборону противника до того, як у бій вступлять сухопутні війська.
Це не називалося війною на виснаження. Це було частиною процесу по позбавленню іракців можливості захищати свої позиції. Наш процес підготовки займає більше часу, але тоді у нас немає панування в повітрі, як це було у сил під керівництвом США, - пояснює він.
Третій варіант передбачає використання повітряних і морських атак з використанням дронів українського виробництва для ураження цілей в Криму і в глибині Росії. Минулої середи дрони завдали удару по декількох російських регіонах, знищивши щонайменше два військово-транспортні літаки на авіабазі в Пскові.
Удари допомагають створити відчуття симетрії між українськими і російськими силами і того, що ми можемо підірвати Володимира Путіна, - підкреслив Белесков.
Літня кампанія, здається, наближається до вирішального моменту. Побоюючись українського прориву, російське командування направило резерви для підтримки південних позицій, в тому числі кращі війська з 76-ї десантно-штурмової дивізії. Вони також посилюють атаки на північному сході, навколо міста Куп'янськ, намагаючись відволікти ресурси від головного південного наступу України.
Проте, враховуючи лише слабкі перспективи рішучого повернення території, ступінь, в якій союзники будуть продовжувати надавати Києву військову та економічну підтримку, а також відносна сила двох Збройних сил, залишаються невизначеними.
За останні 18 місяців західні союзники Києва на чолі з США надали військової допомоги трохи більше 110 мільярдів доларів. Проте оборонний бюджет Росії тільки в цьому році перевищує 100 мільярдів доларів, а в минулому році вона витратила приблизно 86 мільярдів.
Що стосується кількості військ, які Київ зберіг для прориву, один радник з оборони України припустив, що у нього все ще є стратегічні резерви, які потрібно розгорнути. Але скільки їх, поки залишається в найсуворішому секреті.
Читайте також:
Як можна пришвидшити контрнаступ ЗСУ — порада ексадмірала ВМС США;
Українські науковці спрогнозували кілька сценаріїв наслідків розвалу Росії;
Данілов попередив про план Б Путіна щодо України
