Скасування недоторканості: як починатимуть переслідування нардепів
Категорія
Політика
Дата публікації

Скасування недоторканості: як починатимуть переслідування нардепів

Скасування недоторканості: як починатимуть переслідування нардепів

У середу, 18 грудня, народні депутати підтримали законопроєкт про зняття недоторканості з самих себе. Він затверджує процедуру притягнення до відповідальності парламентарів. Про це повідомляє ONLINE.UA з посиланням на "Українську правду".

У тексті ініціативи говориться, що розслідувати кримінальні порушення, скоєні нардепами, мають лише детективи НАБУ та ДБР. Жодні інші органи не мають для того повноважень.

Генеральний прокурор повинен внести до ЄРДР внести відомості про правопорушення, у якому підозрюють депутата. З генпрокурором також погоджуються слідчі дії з обмеження свободи посадовця. Серед них - затримання, арешт, обшуки, порушення таємниці листування, телефонних розмов та іншої кореспонденції, а також негласні слідчі (розшукові) дії.

Усі відповідні клопотання повинен розглядати слідчий суддя. У його повноваження лише не входить рішення про НСРД. У разі, якщо провадження пов'язано зі злочинами, підсудними до ВАС, рішення приймає слідчий суддя цього органу.

Для розгляду не потрібна особиста присутність нардепа в обов'язковому порядку. Суддя лише повинен проінформувати його про розгляд клопотання. Якщо посадовець проігнорував засідання без поважної причини та не проінформував про це, засідання відбувається без нього.

Затримання депутата без дозволу згаданого судді можливе, коли його упіймали на "гарячому" - під час або одразу після тяжкого злочину. Йдеться перш за все про інциденти з насильством, або ті, що завершилися смертю людини.

Після затримання, арешту або оголошення підозри нардепу відповідні органи зобов'язані повідомити про рішення спікеру Верховної Ради. Це необхідно зробити протягом перших 24 годин. Про затримання голови парламенту необхідно інформувати його першого заступника.

Рішення, які прийняті стосовно поданих клопотань, можливо оскаржити апеляцією.

У законопроєкті наголошується, що "народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Верховній Раді та її органах, а також при здійсненні депутатських повноважень, за винятком відповідальності за образу чи наклеп".

Ініціатор проєкту - нардепка "Слуги народу" Галина Янченко. За її ідеєю, початок розслідування проти парламентаря можливий лише за рішенням генпрокурора. Саме цей момент став яблуком розбрату серед фракцій.

Як повідомляв ONLINE.UA, законопроєкт загалом підтримали 291 народний депутат. З них - переважна більшість від президентської фракції.

Залишаючись на онлайні ви даєте згоду на використання файлів cookies, які допомагають нам зробити ваше перебування тут ще зручнішим

Based on your browser and language settings, you might prefer the English version of our website. Would you like to switch?