Стерненка засудили до 7 років в'язниці за викрадення людини

Олександр Петров

Джерело: online.ua

Кримінальна справа щодо викрадення людини проти Сергія Стерненка завершилася обвинувальним вироком. Відповідний вирок оголосили у Приморському районному суді Одеси під час засідання у вівторок, 23 лютого. Про це повідомляє ONLINE.UA з посиланням на трансляцію засідання.

За оприлюдненими даними, вирок також підтвердив особисто Стерненко у своєму каналі в Telegram. У судовому рішенні також йдеться про конфіскацію половини майна.

“Обвинувальний вирок за всіма статтями. Конфіскація половини майна. Тримання під вартою в залі суду”, - наголосив він.

В цілому прокурорська сторона вимагала від суду 8 років ув’язнення та повну конфіскацію майна. Обвинувачення наполягало, що Стерненко повністю винен у викраденні громадянина Сергія Щербича задля заволодіння сумою грошей у 300 гривень.

Інцидент стався у 2015 році, а кримінальну справу відкрили за зверненням Щербича. Того ж року вдома у Стерненка провели обшуки, під час яких той особисто віддав правоохоронним органам пневматичну зброю, стартовий пістолет і колекційний ніж.

Нагадаємо, упродовж останніх кількох років Стерненко став жертвою кількох нападів. Сам він пов’язує такі інциденти з діяльністю тітушок одеського мера Геннадія Труханова, якого самого ледь не посадили за ґрати під час президентства Петра Порошенка.

Це не єдине кримінальне провадження проти колишнього учасника організації "Правий сектор". У 2018 році Стерненко під час чергового нападу смертельно поранив у відповідь нападника. За це проти нього відкрили ще одну справу — вже за підозрою в умисному вбивстві.

Наразі близько 12:00 у вівторок, 23 лютого, під будівлею Приморського райсуду Одеси зібралися десятки людей, які прийшли підтримати Стерненка й не дати його заарештувати.

Як повідомляв ONLINE.UA, голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк ігнорує судові засідання та маніпулює інформацією на власну користь, вважають у Національному антикорупційному бюро. Детективи не можуть доставити скандального посадовця на засідання через обмеження доступу до будівлі ОАСК.

Як вам таке?

Категорія: Економіка
Дата публікації: 2 хвилини тому

Трамп ухвалив безпрецедентні глобальні мита — чому в списку немає Росії

Олексій Грушевський

Джерело: The New York Times

Президент США Дональд Трамп оголосив про введення масштабних мит на американський імпорт. Передбачається, що тарифи торкнуться обсягів торгівлі на трильйони доларів.

Головні тези:

Трамп ввів глобальні мита, які торкнуться торгівлі на трильйони доларів, проте чому Росія не у списку?
Указ Трампа передбачає введення взаємних тарифів та універсального мінімального тарифу на імпорт.
Американські санкції вже ускладнюють торгівлю з підсанкційними країнами, тому вони виключені з нових тарифів.

Торгові війни Трампа торкнулися майже всього світу

Виступаючи в Рожевому саду біля Білого дому, президент США анонсував "дуже-дуже хороші новини".

За кілька хвилин я підпишу історичний указ про взаємні тарифи для країн усього світу. Взаємні. Це означає, що те, що вони роблять із нами, ми зробимо з ними. Дуже просто. Простіше нікуди.

Дональд Трамп

Президент США

Він розкритикував Таїланд, Індію, В'єтнам та інші країни за несправедливу, на його думку, тарифну політику і податкові режими щодо американських товарів. І навів як приклад, що США стягують лише 2,4% мито на мотоцикли, тоді як Індія — 70%, В'єтнам — 75%.

Також перед тим, як підписати указ, він довго описував "несправедливі тарифи", які інші країни запровадили на американські товари. "Іноді друзі гірші за ворогів", — сказав Трамп, маючи на увазі високі тарифи, які запровадили окремі країни-союзниці на кшталт Японії.

Це один із найважливіших днів в американській історії. Це наша декларація економічної незалежності. Щодо країн, які погано ставляться до нас, ми вирахуємо суму їхніх тарифів, немонатерних бар'єрів та інших форм шахрайства.

Він також повторив, що опівночі з 2 на 3 квітня США запровадять 25-відсоткові тарифи на всі автомобілі іноземного складання. А також оголосив про запровадження універсального або "мінімального базового тарифу" на імпорт у 10%.

Згідно з указом, США вводять додаткові мита в розмірі:

Китай — 34%
Європейський союз — 20%
В'єтнам — 46%
Тайвань — 32%
Японія — 24%
Південна Корея — 25%
Таїланд — 36%
Швейцарія — 31%
Індонезія — 32%
Малайзія — 24%
Камбоджа — 49%
Велика Британія — 10%
Південна Африка — 30%
Бразилія — 10%
Бангладеш — 34%
Сінгапур — 10%
Ізраїль — 17%
Філіппіни — 17%
Чилі — 10%
Пакистан — 29%
Шрі-Ланка — 44%

Взаємні тарифи набудуть чинності з 9 квітня 2025 року. А мінімальний базовий тариф усі країни почнуть платити з 5 квітня.

Причому базовий тариф у 10% додаватиметься до тарифів, введених проти конкретних країн. Це означає, наприклад, що на китайські товари тариф становитиме 44% (34+10), на товари з ЄС — 30% (20+10).

Канада і Мексика поки не підпадають під дію взаємних тарифів.

Щодо України запроваджується тільки базове мито 10%.

Цікаво, що у списку нових тарифів відсутні деякі країни, зокрема Білорусь, Північна Корея і Росія.

NYT нібито довідався причину такого рішення. Американське видання посилається на представника Білого дому, що говорив на умовах анонімності.

Низка підсанкційних країн не потрапляє під дію анонсованих у середу взаємних тарифів, оскільки "вони вже стикаються з надзвичайно високими митами".

Ба більше, раніше запроваджені американські санкції буцімто вже "унеможливлюють будь-яку повноцінну торгівлю з цими країнами".

За даними Bloomberg, під приціл потрапив обсяг світової торгівлі на 33 трлн доларів, а країнам від Бразилії до Китаю загрожує скорочення експорту в США від 4 до 90%. Імовірно, середні мита можуть зрости на 15%, що призведе до зростання інфляції та збільшення ризику рецесії США.

За максимального підходу середні тарифні ставки в США збільшаться до 2%, що призведе до скорочення американського ВВП на 4% і зростання цін майже на 2,5% протягом двох-трьох років.

Вплив на торгівельних партнерів за будь-якого сценарію буде серйозним. Китай, ЄС та Індія можуть очолити список країн, які постраждають від впливу на експорт до США, хоча їхні економіки можуть і вистояти. Канада і країни Південно-Східної Азії, ймовірно, відчують більш значний загальний вплив.