Пандемія коронавірусу тривала понад 3 роки й забрала життя мільйонів осіб з різних куточків світу. Однак деякі люди жодного разу не хворіли. Науковці нарешті змогли знайти причину цього парадокса.
Головні тези:
- Деякі люди ніколи не хворіли на COVID-19 завдяки високій активності імунних клітин носа та гену HLA-DQA2.
- Дослідження показало, що люди з високим рівнем активності HLA-DQA2 можуть мати ефективнішу імунну відповідь на коронавірус.
- Результати досліджень можуть стати основою для розробки ефективніших методів лікування та вакцинації.
Чому деякі люди жодного разу не хворіли на COVID-19
Іноземні вчені дійшли висновку, що вся справа у реакції імунних клітин носа та активності гена раннього попередження.
Перший експеримент був проведений у Британії ще 3 роки тому — в розпал пандемії.
За словами науковців, 36 здоровим дорослим добровольцям, які не хворіли на ковід і не були вакциновані, через ніс ввели низьку дозу вірусу.
У 16 учасників дослідники відстежували активність імунних клітин у крові та слизовій оболонці носа. Виявилося, що добровольці розділилися на три групи:
у шістьох розвинулася стійка інфекція — вони захворіли;
троє отримали тимчасово позитивні тести на COVID-19;
у сімох тести завжди були негативними, але вони мали сформовану імунну відповідь.
Вчені звернули увагу на те, що в учасників експерименту з другої та третьої груп ще до контакту з ковідом був високий рівень активності гена під назвою HLA-DQA2.
За їхніми словами, це можна було спостерігати в клітинах, які сигналізують про небезпеку для імунної системи.
Імунні клітини носа рятують від коронавіруса
Іноземні науковці дійшли висновку, що люди з високим рівнем активності HLA-DQA2 можуть мати ефективнішу імунну відповідь на коронавірус.
Попри це, що важливо розуміти, вони все одно не можуть похизуватися абсолютним імунітетом — деякі добровольці підхопили вірус після дослідження.
У людей, які отримали короткочасний позитивний результат тесту, вчені зафіксували швидку імунну відповідь у клітинах носа (протягом доби після зараження) та повільнішу імунну відповідь у клітинах крові. Водночас у тих, хто захворів одразу, реакція у носі була повільнішою — в середньому через п'ять днів після контакту з вірусом, — пише видання.
На переконання авторів експерименту, результати їхніх досліджень можуть стати базою для розробки ефективніших методів лікування та вакцин, які імітують оптимальні захисні реакції.
