В Україні бум фінансових компаній. Минулого року їх відкрилося на 150 більше, ніж роком раніше, повідомляє Нацкомфінпослуг. ONLINE.UA розбирався, з чим пов'язане таке зростання, і з якими ризиками можуть зіткнутися позичальники.
Як на дріжджах
Загалом в Україні сьогодні працює близько 600 фінансових компаній, тоді як в 2014 році їх було трохи більше 400. Їх активи за минулий рік зросли на 20 млрд грн - до 71 млрд грн, що на 10 млрд більше, ніж активи найбільшого небанківського
.
Таке стрімке зростання експерти пояснюють декількома причинами. «Основним драйвером зростання фінансових компаній в останні два роки були банки», - говорить член Нацкомфінпослуг Олександр Залєтов. Справа в тому, що сьогодні банкам вигідніше продати свої проблемні кредити фінансовим компаніям (які мають право здійснювати факторингові операції), ніж нести втрати і формувати резерви під них.
А фінансові компанії-фактори можуть на свій розсуд «вибивати» борги з позичальників. Але можуть і продавати отримані від банків проблемні кредити іншим факторам або колекторам. «У 2014 році банки, в основному, передавали проблемні кредитні портфелі родинним фінкомпаніям для того, щоб не порушувати вимоги регулятора. А в 2015 році в цьому процесі почав активно брати участь Фонд гарантування вкладів фізосіб: він продавав фінансовим компаніям активи неплатоспроможних банків з метою максимально швидко повернути гроші вкладникам», - пояснює радник голови правління банку «Конкорд» Павло Крапівін.
Недобросовісним позичальникам банків, на думку експертів, ця ситуація нічого доброго не обіцяє: банківські колектори в порівнянні з численними факторами і колекторами небанківського ринку - просто ввічливі «білі комірці». У березні Вищий адміністративний суд України мало не заборонив факторам вимагати повернення коштів у населення за банківськими кредитами, але поки що це рішення так і не набуло законної сили.
Кредит до зарплатні
Другою причиною бурхливого зростання фінансових компаній в Нацкомфінпослуг називають споживче кредитування, так звані кредити «до зарплати». Обсяги таких кредитів в минулому році зросли в 1,5 рази. «В середньому люди позичають 1-2 тисячі гривень на 2-3 тижні, так би мовити, до зарплати», - розповідає Олександр Залєтов. При цьому відсотки за такими кредитами фінкомпанії беруть космічні - 600-700% річних, або 1,5-2% на день. Тоді як в банках ефективна процентна ставка за такими кредитами - набагато нижче 80-100%.
«Але гроші фінансових компаній набагато доступніше населенню, ніж банківські - людина повинна надати тільки паспорт та ідентифікаційний код. І ніяких поручителів, довідок, застав, як вимагають банки», - говорить Павло Крапівін.
Але «легкі» гроші фінкомпаній нерідко приносять позичальникам неприємні сюрпризи. Багато українців купуються на рекламу «кредит під 2% за 5 хвилин», не підозрюючи, що мова йде про два відсотки на день, а не на рік. «Нам нерідко скаржаться, що, прострочивши з поверненням кредиту всього тиждень, людям доводиться віддавати фінкомпанії суму, в рази вищу за ту, яку взяли в кредит», - каже Олександр Залєтов. Вирішити проблему прихованих комісій і кредитів, на його думку, зможе закон про споживче кредитування, проект якого був затверджений парламентом у першому читанні ще в грудні 2015 року.
Бюро переказів
Ще один напрямок роботи фінкомпаній, який в минулому році ріс як на дріжджах - грошові перекази. Їх обсяги за рік збільшилися на 150%, до 32 млрд грн.
Експерти пов'язують це з посиленням тінізації української економіки. «Багато українців працюють неофіційно і отримують зарплату з допомогою переказів, так само розраховуються між собою підприємці», - вважає фінансист, який попросив не називати його імені. Судячи з торішнього звіту Мінекономрозвитку, частина тіньового сектора виросла в операціях з нерухомим майном (+5%), переробній промисловості (+3%), добувній промисловості, сферах будівництва, фінансової і страхової діяльності (по +2%). Основною причиною тінізації економіки в міністерстві називають податковий тиск на фонд оплати праці, а також монополізацію окремих секторів економіки.
І доставка, і відправка
Фінансовий напрямок почали залучати все більше компаній нефінансового сектора: рітейлерів, перевізників та навіть мобільних операторів. Новий глава Укрпошти Ігор Смілянський, ледве приступивши до роботи, заявив, що розвиватиме фінансовий напрямок і навіть хоче створити поштовий банк.
Не виключає можливості створення банку в майбутньому і співзасновник «Нової пошти» В'ячеслав Климов. За його словами, компанія розгляне такий хід, якщо з боку клієнтів надійдуть подібні запити. У складі групи «Нова пошта» вже є компанія «Пост Фінанс», яка під брендом Forpost надає їй фінансовий супровід всіх відправлень і обслуговує корпоративних клієнтів. Компанія також пропонує послуги грошових переказів і обміну електронних грошей на готівку в касах Forpost. «Фінансовий напрямок цікавий нашим клієнтам, і ми його будемо розвивати. Так вважають і інші компанії: рітейлери, логісти, оператори мобільного зв'язку», - говорить В'ячеслав Клімов.
У минулому році свою фінансову компанію «Старманія» також зареєстрував великий український оператор мобільного зв'язку «Київстар». А торговельна мережа «Фокстрот» уклала договір співпраці з фінкомпанією «Центр фінансових рішень ТМ "КредитМаркет».
Замість банків
Експерти вважають, що стати фінансистами бізнесменів змусила криза. «Через падіння роздрібних продажів і уповільнення зростання бізнесу багато роздрібних компаній робитимуть спроби вийти на суміжні ринки, організувати crossseling, щоб оживити споживчий попит. І кредитні програми та сервіси переказів - все це дозволить компенсувати падіння доходів від основної діяльності, а також додатково заробити», - говорить фінансист Юлія Углицька.
Варто зазначити, що у фінансових компаній надзвичайно високі не тільки відсотки, а й комісії за обслуговування. «В майбутньому це питання відрегулює ринок, але поки що небанківський фінансовий сектор проходить етап становлення і бурхливо зростає», - зазначає Павло Крапівін. Він не виключає, що вже в недалекому майбутньому небанківські фінансові структури можуть скласти серйозну конкуренцію банкам і навіть витіснити більшість з них з ринку.
