Офіційна Європа невідкладно звернулася до урядів Азербайджану та Вірменії із закликом зупинити кровопролиття в Нагірному Карабасі. Зобов'язання оголосив Європейський суд з прав людини. Про це повідомляє ONLINE.UA з посиланням на заяву міжнародного органу.
За оприлюдненими даними, рішення ухвалили у відповідь на звернення вірменської сторони. Офіційний Єреван виступив із проханням про термінові заходи проти Азербайджану.
"Вважаючи, що нинішня ситуація створює ризик серйозних порушень Конвенції з прав людини, ЄСПЛ прийняв рішення застосувати правило 39 Регламенту суду. Суд закликав як Азербайджан, так і Вірменію утримуватися від заходів, які порушують права населення", - наголосили в ЄСПЛ.
Важливо розуміти, суд може ухвалювати остаточні рішення у таких ситуаціях виключно у разі підписання з боки держави конвенції з прав людини. Також відомство повинно, чи має заявник ризик незворотної шкоди. Згідно з правилом 39 організації, країна отримує назад щодо подальшої дії у певній проблемі.
Нагадаємо, Нагірний Карабах — азербайджанський регіон, конфлікт за контроль над яким назрів у 1980-х роках та став фактично міжетнічним. Вірменська РСР хотіла підпорядкування собі цього регіону й виправдовувала це значною кількістю місцевих вірмен.
Вже у 1990, коли внутрішня криза в СРСР досягала свого піку, азербайджанські та вірменські сили обмінялися першими ударами на спільному кордоні. Наступного року на території Нагірного Карабаху оголосили "республіку", яку миттєво підтримав на всіх рівнях Єреван, зокрема й на воєнному.
Повномасштабна війна тривала до травня 1994 року, конфлікт з того залишався замороженим — за винятком кількох інцидентів у різні роки. Баку вважає Карабах окупованою територією, а Вірменію — агресором.
Як повідомляв ONLINE.UA, в українському уряді закликали до стриманості у питанні поновлених боїв за Нагірний Карабах. Керівник Міністерства закордонних справ Дмитро Кулеба наголосив, додаткові емоції у цій справі стануть зайвими й нагадав про підтримку цілісності Азербайджану.
