Генсек Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич представила різні варіанти стосовно створення спецтрибуналу із метою притягнення військово-політичного керівництва РФ за військові злочини у розв"язаній війні проти України.
Джерело: документ на сайті Ради Європи
Що відомо про спецтрибунал для кремлівських військових злочинців
Зокрема, генсек Ради Європи запропонувала механізм створення міжнародного спецтрибуналу через укладення з Україною багатосторонньої угоди із іншими країнами-організаторами процесу за прецедентами Нюрнберзького міжнародного військового трибуналу, Міжнародного військового трибуналу для Далекого Сходу або Міжнародного кримінального суду.
Ще один варіант, за словами Пейчинович-Бурич, іншим варіантом може стати створення такого спецтрибуналу на основі угоди України з міжнародною організацією, зокрема, ООН.
Створення спеціального трибуналу безпосередньо ООН на основі резолюції Ради Безпеки ООН є юридично можливим, але не видається перспективним через ймовірне застосування Російською Федерацією права вето.
Генсек Ради Європи підкреслила, що резолюція Генасамблеї ООН не дозволить створити міжнародних забов'язань, обов'язкових для виконання іншими державами, зокрема, РФ.
Тому, стверджує Пейчинович-Бурич, не видається можливим стверджувати, що ООН як така може заснувати міжнародний трибунал. Натомість, резолюція ГА ООН могла б запропонувати Генеральному секретарю ООН укласти угоду між Україною та ООН про створення міжнародного трибуналу для судового переслідування злочину агресії проти України.
Вона підкреслила, що такий договір між Україною та ООН легше було б укласти і він швидше набув би чинності, а ніж багатостороння угода.
Ще одним варіантом, за словами Пейчинович-Бурич, могло б стати проведення гібридного трибуналу на основі українського права та схваленного або підтриманого резолюцією Генасамблеї ООН.
Такий гібридний трибунал, швидше за все, буде пов'язаний з правовою системою України з більш-менш сильними міжнародними компонентами, як показує порівняння прецедентів, зокрема, Надзвичайних палат у судах Камбоджі (ECCC), Спеціалізованих палат у Косові або Надзвичайних африканських палат (EAC).
Генеральна секретарка пропонує можливу допомогу Ради Європи , наприклад, у відборі та призначенні суддів, розробці правил доказування і процедури, наданні експертизи щодо ведення справ, а також у відрядженні експертів. Організація також готова запропонувати свою підтримку "тимчасовій прокуратурі".
Будь-яка діяльність, пов’язана зі спеціальним трибуналом, повинна координуватися з відповідними існуючими механізмами, зокрема з Міжнародним кримінальним судом, вважає Пейчинови-Бурич.
Вона також пропонує щоб Рада Європи відігравала провідну роль у створенні реєстру для фіксації та документування доказів і заяв про збитки, втрати та травми, завдані внаслідок російської агресії проти України. Реєстр є важливою частиною поточних міжнародних ініціатив щодо створення механізму компенсації за злочини агресії Росії.
Генеральна секретарка підкреслює, що Рада Європи має гарну спроможність для розробки реєстру таких заяв, зокрема в світлі практики Європейського суду з прав людини та процесу нагляду за його рішеннями. Організація вже надає юридичні та політичні консультації, навчає експертів у сфері розслідування та спеціалістів, які працюють з жертвами насильства, особливо жінками. Ці та інші заходи включені до Плану дій Ради Європи для України на 2023-2026 роки.
Читайте також:
