Науковці із Інституту молекулярної біоголії та генетики повідомили про ефективність лікування постковідної пневмонії за допомогою стовбурових клітин.
Джерело: Фейсбук-сторінка ІМБГ
Стовбурові клітини ефективні в боротьбі з наслідками COVID-19
Українські науковці дійшли висновку, що такий класичний маркер запалення, як С-реактивний білок, хоча і є значно підвищеним у крові пацієнтів на момент госпіталізації, однак повністю не відображає процес нормалізації імунної відповіді на патоген протягом 4 тижнів.
Наразі вони активно продовжують вивчати вплив стовбурових клітин на стан дихальної, серцево-судинної та імунної систем людини і вже отримали перші помітні результати.
"У фокусі уваги насамперед – імунні клітини та цитокіни у крові хворих на коронавірус. Зокрема, наші науковці досліджують, як змінюються міРНК, що регулюють запальний процес. Зауважимо, що МіРНК відкриті не так давно, тож науковці ІМБГ (як і молекулярні біологи в десятках передових держав світу) намагаються з’ясувати, як завдяки міРНК можна спрогнозувати важкість перебігу коронавірусної хвороби. У результаті досліджень було встановлено динаміку клітинної іммуної відповіді на коронавірус протягом 4 тижнів, коли пацієнти одужували", - йдеться в повідомленні.
Варто звернути увагу на те, що більш чіткими маркерами запалення є фактор некрозу пухлин альфа (TNF-a), інтерлейкін-6 (IL-6) та IP-10.
Показано, що такі міРНК, як прозапальні miR-21-5p, miR-221-3p, miR-27a-3p, miR-146a-5p, miR-133a-3p та miR-126-3p, значно підвищені у хворих на початку госпіталізації та падають на момент раннього одужання.
За словами дослідників, найбільший вплив на рівень запальних цитокінів та міРНК виявили CD8+ Т-клітини та дендритні клітини.
"Щодо змін в клітинному імунітеті, то на момент гострого запалення у пацієнтів спостерігалося зниження лейкоцитів, гранулоцитів, лімфоцитів, натуральних кілерів, CD25+ Т-клітин та дендритних клітин і одночасне підвищення вмісту Т-клітин та моноцитів. Вміст різних субпопуляцій Т-хелперів та Т-цитотоксичних клітин (клітин пам’яті, ефекторів, активованих, старіючих та виснажених) зростає протягом періоду одужання, що свідчить про активування адиптовної імунної відповіді. Зростання рівня маркера супресії імунної відповіді PD-1 на Т–клітинах, а також на регуляторних CD4 та CD8 T-клітинах свідчить про розвиток механізму зворотного контролю запального процесу", - наголошують вчені.
Українські науковці уже розпочали дослідження впливу стовбурових клітин на динаміку вказаних показників, щоб зрозуміти фундаментальні аспекти їх терапевтичного впливу на патогенез гострого респіраторного дистрес синдрому.
"Однак вже зрозуміло, що клітинна терапія покращує перебіг захворювання, пацієнти виписуються зі шпиталю на 3 доби раніше, ніж хворі, які проходили класичне медикаментозне лікування. Наші вчені виявили відмінності в динаміці змін рівня прозапальних міРНК (miR-27a-3p, miR-146a-5p, miR-126-3p) у крові пацієнтів, які, окрім класичної терапії, отримували лікування стовбуровими клітинами. Решта досліджень будуть завершені до кінця 2021 року", - розповідають вчені.
Варто звернути увагу на те, що проєкт, над яким працює колектив вчених з лабораторії біосинтезу нуклеїнових кислот ІМБГ, у минулому році отримав грантову підтримку Національного фонду досліджень України. Над проєктом активно працюють Володимир Шаблій (керівник проєкту), Інесса Скрипкіна, Тетяна Букреєва, Ольга Анопрієнко, Юлія Шаблій, та Ганна Світіна.
Команда науковців також висловлює подяку вченим-епідеміологам та лікарям з Київської міської клінічної лікарні № 4, які працювали з хворими, зокрема, професору Олександру Дуді та його аспірантці Альоні Вегі, а також кандидату медичних наук Олексію Чибісову.
Читайте також:
Українські вчені довели ефективність стовбурових клітин в лікуванні коронавіруса
Світовий досвід лікування стовбуровими клітинами аутоімунних захворювань та коронавірусу — результати досліджень
В ОАЕ роблять ставку на стовбурові клітини в лікуванні коронавіруса
