Вчені з'ясували, як старовинні картини зберіглися до наших часів
Категорія
Технології
Дата публікації

Вчені з'ясували, як старовинні картини зберіглися до наших часів

Вчені з'ясували, як старовинні картини зберіглися до наших часів
Джерело:  online.ua

Команда хіміків з Польської академії наук, Страсбурзького університету і Єльського університету встановили, що світові шедеври живопису зберіглися крізь сторіччя завдяки кракелюру - дрібним тріщинкам фарби. Про це повідомляє ONLINE.UA з посиланням на Herritage Science.

Науковці дослідили картину фламандця Ганса Мемлінга "Страшний суд", яку той написав упродовж 1461-1473 років. Тоді процес написання картин відрізнявся від пізнішого часу, коли до Європи потрапив холст - це сталося у XVI сторіччі.

Митці використовували дерев'яні панелі. Наприклад, саме ними користувався Леонардо да Вінчі під час роботи над "Моною Лізою".

Хіміки ретельно вивчили особливості грунтового шару на згаданому творінні. Це покриття зветься "гессо" (гіпс з італійської) та складається з двох компонентів - клею тваринного походження й білого пігменту. Його наносили під фарбу. Шар розширювався разом з деревиною через вогкість та стискався під впливом сухості, провокуючи появу тріщин.

Через це у музеях вводять спеціальний контроль за кліматом - від 21 до 22 градусів тепла з рівнем вогкості 45-55%.

"Сучасні екологічні стандарти для виставок фарбованої деревини допускають лише помірні коливання відносної вогкості. Безпечний діапазон було визначено на основі лабораторних випробувань, коли тріщини починають з'являтися на новому, не пошкодженому матеріалі. Утім, це не відображає реальності, оскільки картини старішають, на них з'являється сітка з кракелюру. Наше дослідження точніше демонструє фізичну реальність, з урахуванням того, як картини стають менш вразливими до навколішньої середи", - цитує видання польського хіміка Лукаша Браташа.

Зазначається, що кракелюр розвивається до певного етапу, а потім припиняється. Результати дослідження "працюють" лише у випадках тих картин, які вже мають ці тріщини. Вчені сподіваються, що їхня праця допоможе покращити кліматичний контроль у музеях, де зберігаються старовинні витвори.

Як повідомляв ONLINE.UA, нещодавно в Іиталії випадково знайшли одну з найвідоміших картин Густава Клімта, доля якої була невідома понад двадцять років.

Залишаючись на онлайні ви даєте згоду на використання файлів cookies, які допомагають нам зробити ваше перебування тут ще зручнішим

Based on your browser and language settings, you might prefer the English version of our website. Would you like to switch?