Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Молдова підтримала Україну та прийняла тисячі українських біженців. Проте сама країна опинилася у складному становищі — проросійські сили в країні намагаються дискредитувати європейський вибір Молдови, також нагадав про себе нерозв’язаний конфлікт в Придністров'ї.
До студії online.ua завітали бригадний генерал, Міністр оборони Республіки Молдова (2009-2014 рр.) Віталій Марінуца та ексголова розвідки МО Республіки Молдова Юрій Брічаг у складі делегації Асоціації ветеранів та резервістів Республіки Молдова.
Кореспондент online.ua Іван Гриневич розпитав їх про настрої серед громадян та військових Молдови, чи готується країна до ймовірного вторгнення та якими питаннями неможливо нехтувати заради збереження незалежності Республіки Молдова.
Як громадяни Молдови ставляться до повномасштабного вторгнення Росії в Україну
Ми бачимо дипломатичну підтримку Молдови в питанні вторгнення Росії в Україну. Але цікавлять настрої громадян. Юрію, як змінювалася думка громадян Молдови, починаючи з 24 лютого 2022 року і по сьогодні щодо агресії з боку Росії?
ЮБ: Почнемо з того, що до приходу Майї Санду на посаду, президентом Республіки Молдова був проросійський Ігор Додон.
Відповідно, вся політика Республіки Молдова на офіційному рівні велася до того, що Росія — це наш старший брат, ми повинні орієнтуватися на Росію.
На жаль, на той момент більшість громадян Республіки Молдова бачили себе у складі якогось союзу, який був тоді — Радянський Союз, у складі СНД, але під керівництвом Росії.
Після 24 лютого, коли Росія віроломно напала на суверенну державу Україну, все змінилося.
Насамперед Республіка Молдова зіткнулася з проблемою великої кількості українських біженців, які приїхали до нас. Ми роздивилися справжнє обличчя сусіда нашої країни — Росії і дізналися, що насправді відбувається на фронтах та на території України. Це дуже сумно.
Ми бачили, що ставлення самих жителів Республіки Молдова змінюється з кожним днем, як ескалація посилюється все більше на території України.
На сьогодні більшість громадян Республіки Молдова бачать ті безчинства, які Росія робить на території суверенної держави Україна.
Віталію, а які настрої панують серед військових? Можливо, вони різняться з думкою громадян.
ВМ: Тут треба говорити не лише про військові структури і як вони ставляться до цієї війни. Це щось, що ми відчували 92-го року і з чим ми живемо вже 30 років. І те, що хотіли б, щоби швидше закінчилося тут, в Україні і настав мир. Але не такий мир із “придністровізацією” України (є таке поняття, коли Росія наполягає на якомусь мирі, який їм вигідний).
Тому наші військові знають, що це таке, і вони підтримують саме Україну в тому, що вона воює за кожен клаптик землі, за кожну людину, за кожен ковток свободи.
Ви знаєте, тут можна навести хороший приклад: хоч ми і маленька країна, але ми є країною, яка після початку війни прийняла найбільше біженців на душу населення з усіх країн-сусідів України.
Це феномен, який був тільки у нас: більшість цих біженців не в державних місцях для біженців, не в місцях, які утримуються міжнародними організаціями, а знаєте, де вони? У сім'ях.
Українців прийняли сім'ї. У мене були 5 або 6 сімей, потім вони поїхали, і у Юрія були, і в моїх друзів. Ось це відкриття нашого народу і показує і як армія ставиться, як держава ставиться, і звичайно, як уряд ставиться.
Ми тут хочемо сказати дякую за те, що 3 роки тому зробили правильний вибір, коли обрали і президента Майю Санду.
Молдова перебуває в інформаційній війні з Росією
На початку грудня 2022 року Інститут громадських політик опублікував опитування, яке показало, що 26% жителям Молдови важко відповісти, що відбувається в Україні, 17,1% вважає, що Росія захищає права “ЛНР” і “ДНР”, і 15,1% вважає, що Росія воює з нацизмом в Україні. Може скластися враження, що громадяни Молдови не розуміють, що якби українські війська не вистояли б, то Росія не зупинилася. Чому серед громадян Молдови є такі думки і що можна з цим зробити?
ЮБ: Якщо говорити про соцопитування, то справді так воно й було. І це показали вибори у 2019 і 2020 роках. Тобто, у нас населення ділиться рівно навпіл: 50% — за євроінтеграцію, 50% — бачать себе надалі у складі або у союзі з Росією.
Але все змінилося після того, як розпочалася ця війна. Люди справді бачать, які біди спричинила Росія, коли вторглася на територію України.
У нас, на жаль, ніхто про це не говорить, але повинні говорити частіше, що, завдяки Україні, у нас вдома, в Республіці Молдова, все спокійно і війна, ведеться поряд.
На жаль, мас-медіа не висвітлювали належним чином, що відбувається в Україні, це якось посприяло тому, що люди просто не думали і не відчували те, що війна прийшла і до нашого дому.
У мене, наприклад, родичі дружини живуть в Україні, в Чернівецькій області. Я у них був, я бачив наслідки цієї страшної війни. Діти плачуть ночами. У мене старші діти працювали волонтерами, коли почався потік біженців. Вони розповідали страшні випадки, який страшний біль у дітей, вивезених з окупованих Росією територій.
Щодо “ДНР” і “ЛНР”, ми можемо сказати, що у нас є такий приклад — це Придністров'я.
Україна для себе зробила правильний висновок — не можна домовлятися з агресором у будь-якій формі. Ніхто з боку України не пішов на те, що ми називаємо Придністровським конфліктом, який уже 30 років все ще існує.
ВМ: У ХХІ столітті війна ведеться вже не так, як у минулому. Хоча ми бачимо ті самі елементи розрухи, ті самі елементи, які використовували нацисти, фашисти — удари по критичних чи цивільних об'єктах.
Ми перебуваємо в повномасштабній інформаційній війні. Цей інформаційний ефір повністю напханий десятками каналів із російською пропагандою.
Як Молдова бореться з російською пропагандою
Влітку минулого року молдовська журналістка Аната Алгут розповіла, як Федеральне агентство “Россотрудничество” намагалося просувати свою пропаганду в соціальних мережах. Які основні наративи російської пропаганди ще можна спостерігати в Молдові? Чому вони досі працюють?
ВМ: Для Росії завжди було є і буде зброєю культура, економіка, політика. Для них все може бути зброєю.
У нас в листопаді 2023 року будуть місцеві вибори, наступного року — парламентські вибори. З огляду на це, вони вже почали фінансувати свої проросійські партії та будити їх до дій.
Проросійські неурядові організації, різні фонди культури, фонди співпраці з Росією точно почали активно працювати.
Як ми вже казали, інформаційне поле. Я живу недалеко від Кишинева, це село прямо на річці Дністер, що біля Придністров'я. Поїздка машиною до Кишинева забирає 35-40 хвилин. Будь-який радіо-канал, який би я поставив, Супутник, чи копію Супутника, чи російську музику, між музикою буде йти їхня пропаганда.
Майя Санду зазначала, що одним з важливих питань є питання боротьби з дезінформацією. Як ведуть боротьбу з дезінформацією в Молдові?
ЮБ: Перше, що зробили, закрили 6 проросійських каналів. Вони справді давали якусь дезінформацію.
Водночас слід акцентувати на тому, щоб давати більш об'єктивну інформацію, яка відбувається на полях битви в Україні. І не боятися про це говорити.
Потрібно називати агресора агресором і показувати всьому світу, що ми не десь в іншому всесвіті, а ми поряд, у нас спільні кордони, і бути більш рішучими в боротьбі Росії проти України. І в цьому випадку – проти Молдови. Це гібридна війна.
У нашого керівництва є успіхи, але можна ще й удосконалитись. У цьому плані наші державні структури і з одного, і з іншого боку повинні частіше спілкуватися, обмінюватися інформацією і бути більш відкритими. Тому що ми маємо бути об'єктивними.
Якби на сьогоднішній день український народ, Україна, ЗСУ не мали б цих сил, можливостей стримувати ворога, ми дійсно би танцювали під російські пісні і вздовж Прута їздили б російські танки. Це не страшилки, це факти.
Чим Росія шантажує Молдову
Коли йдеться про боротьбу з дезінформацією, зазвичай агресор починає погрожувати або шантажувати. Таким важелем у Росії є питання газу. "Газпром" вже починає шантажувати країну зменшенням постачання. А які ще важелі може використати або вже використовує Кремль і яких дій може вжити Молдова, задля незалежності у цих питаннях?
ВМ: Був дешевий газ з Росії. У той час, коли європейські держави думали, що можна використати й інші засоби для енергоресурсів, як зелена енергетика, ми так і купували електрику у сепаратистів із Придністров'я, газ – у Росії.
І зрештою, коли ми підтримали Україну, вільний світ, і висловили бажання, як країна, бути частиною демократичного євроатлантичного блоку, – ось тоді на нас натиснули.
"Газпром" був не просто компанією, він використовувався як зброя тиску на політичні рішення і курс розвитку Республіки Молдова.
Зараз уряд Республіки Молдова викрутився, не в найкращий спосіб, з великими втратами для населення. Але завдяки і допомозі України, бо ми закупили газові ресурси та депозитували їх в Україні.
Ми зараз уже довели, що можемо купувати газ за астрономічними цінами, які дає нам "Газпром", але бути вільними на міжнародному зовнішньому ринку.
Залишається ще вирішити питання з підвозом електрики, — з Румунії, з Європейського союзу, — бо ми 99% електроресурсів отримували з Кучурган, частину брали з України.
Відповідно, Україна не може, чисто раціонально, поставити ті ресурси, які ми раніше контрактували. Тому для нас це велика проблема.
Я сподіваюся, що в нас у цьому сенсі будуть робитися кроки і надалі, не буде корупції. Тому що, на жаль, ми цього ще не позбулися.
Молоді хочу дати пораду, щоб боролися з корупцією, не допускали її навіть на найменшому рівні, бо це те, що з'їдає ваше майбутнє, майбутнє ваших дітей та оборонний потенціал.
Друга частину інтерв'ю за посиланням.
