Українська акторка Ірма Вітовська переконана, що коли певна культура починає називати себе "великою", це завжди свідчить про небезпеку. Про токсичність російської літератури, знищення культур та викорінення радянських звичок вона поговорила з кореспондентом online.ua Іваном Гриневичем.
Хотів би повернутися до випуску «Леся + Рома». Є унікальний випуск «Леся + Рома в Москві». Там ви почали демонструвати громадську позицію ще до того, як це стало мейнстрімом. Які ще радянські звички досі можна зустріти в українському суспільстві?
Я так само є радянська дитина, незалежність прийшла у моє життя, коли я закінчила 11 клас. Я думаю, що це з нами назавжди. Нещодавно моєму другові дали звання «молодший лейтенант» і я мало не написала йому «младший лейтенант, мальчик молодой». Добре, що я по руці себе вдарила. Не можна викинути весь цей пласт.
Так, ти витравлюєш з себе всю цю історію. Заради чого? Не заради себе, а заради мого сина, заради того, щоб це далі не продовжувалося.
Але є такі речі, і дуже багато хто фонить. По-перше, і вся література, яка тепер потрапила під токсичність — і дисидентська, і імперська. Мені сподобалося, що Андрій Бондар написав після того, як вони Маріупольський драмтеатр накрили сіткою: «Тепер можна російську культуру назвати «патьомкинская культура».
Тому те, що навіть достойні представники минулої російської культури впали під каток токсичності – це, на жаль, результат дії того, що люди роблять сьогодні. Отак воно працює.
Все одно ми розуміємо, що хтось тяжіє до якихось авторів, ще хтось зростав на чомусь, хтось не може ментально розірватися, хтось жалкує або жаліє ту чи іншу творчість. Це нормально.
Є певний період стерильності, який пройде на два покоління. Але, звичайно, всі ці автори не зникнуть, багато країн залишать їх у себе — ті, які не мають такої кривавої історії.
Читайте першу частину інтерв’ю з Ірмою Вітовською: Українці швидко вчаться не тільки кіно знімати, а й воювати — Ірма Вітовська
Про шкідливість «великой русской культуры»
Подивіться на світову літературу. Вона не менш прекрасніша, якщо не більше. Ми говорили з Ігорем Демидовичем Пасічником — це ректор Острозької академії, де я є студентка цього року заочної форми — про те, що дуже дивно, коли нація починає додавати собі якесь пріоритетне слово. Наприклад, «великая русская культура».
Я ніколи не чула про great british culture, ніколи не чула про “велику французька культуру”. Але у в 1928 році німці починають вживати «висока німецька культура». Ми бачимо, до чого це призводить.
Коли є люмпен, вибачте, я буду називати це своїми іменами, тому що є люмпен, який не читає свою культуру, не знає своїх авторів. Вони у нього висять в школах на уроках, і, можливо, він може відрізнити Пушкіна, у якого є певні неєвропеїдні риси, від Достоєвського, але, в принципі, хто що написав – його це не хвилює.
Проте він чує для себе слово «велика» і він розуміє, що він «вєликий». І це створює велику проблему для всіх інших народів, тому що потім хвороба ця, яка качається зверху і підпитується цими особливостями, працює як лампочка на собаку Павлова.
І ці люди вже, не знаючи, що вони несуть, хто є представниками цієї культури, просто самі себе відносять до «великой русской культуры». І от це слово «великая» іде вперед.
Ірма Вітовська взяла участь у акції #saveUkrainianChildren, 4 червня (фото: facebook.com/irmcya)
І от ми бачимо, що сталося у свій час з німецьким народом, це відбувається із російськими народами, які населяють Російську Федерацію. Хоча вони пройшли через свою власну дегуманізацію, знищення своїх культур, своїх мов, своїх ідентичностей, впавши в такий компот, де вони знають по три якихось прізвища, як у свій час українська нація, якій теж закрили рот.
У нас знали тільки Франка, Шевченка, Лесю Українку, а решта — пласт, і то вибірково та процензуровано. Так і ці народи до сих пір мають якусь таку архаїчну історію. Проте все решта у них знищено.
Тому я думаю, що це є питання, коли Україна може зараз як майданчик сказати: “Якщо якийсь народ починає собі додавати не внесок у світову культуру, а щось особливе, тоді шукайте там фашизм і зародки нацизму”.
Читайте другу частину інтерв’ю: Аби впливати на державу, ви маєте бути світоглядні з цією державою — Ірма Вітовська
