Чому успішна судова реформа гарантуватиме повернення українців з-за кордону та як корупційний хаос в судах створив запит на верховенство права розповів журналістці Анастасії Багаліці український адвокат, громадський діяч та військовослужбовець Збройних сил України Масі Найєм.
Судова реформа повинна початися з реформи правоохоронних органів
Коли ми говоримо про зміни і реформи, то багато хто з фахового суспільства на перше місце, принаймні до війни, ставив судову реформу. Тому що судова реформа задає рамку, в якій живуть усі, і вона може змінити дуже багато чого в інших сферах. По-перше, наскільки це важливо, наскільки це перше місце в пріоритетах? А по-друге, як це буде впливати на всі інші сфери, де нам потрібні зміни?
Я як юрист знаю, що суди дивляться матеріали, які є продуктом роботи правоохоронних органів. Якщо цей продукт неякісний, судова реформа нічого не дасть.
Проте я розумію, що судова реформа зміниться тоді, коли правоохоронні органи будуть якісно збирати докази і там не буде корупції або вона буде мінімальна. Бо нульової корупції не існує.
Якщо суддя буде знати, що неможливо підкупити правоохоронні органи, то тоді, можливо, зміниться вся система. Тому для мене перед реформою судової системи передує реформа правоохоронних органів, які не можуть зараз зібрати достатньо доказів.
Зараз є ціла інституція — антикорупційні органи. Але реформ не стається ані в поліції, ані в СБУ, ані в ДБР. ДБР – взагалі нікчемний орган, який не здатний щось зробити, тому що він керований фактично вручну.
Тому, якщо реформи відбудуться саме за конструкцією, коли вони розпочнуться з правоохоронних органів, тоді судова реформа дійсно може змінитися.
Якщо судова реформа відбудеться, я впевнений, що багато людей повернуться в Україну. Бо це базова потреба в безпеці.
Коли мого брата побили в центрі Києва троє громадян Російської Федерації, ми програли у першій інстанції по цій справі. Тому що правоохоронний орган не долучив документ, яким дозволяв збирати докази.
А ми попереджали прокуратуру, що так не можна робити, що ми програємо в суді. Вони не послухали. Я розумію, що в цій частині я своїй дитині скажу, що тут небезпечно, я не хочу тут жити.
Тому я впевнений, що якщо судову реформу вдасться провести, дуже багато людей повернуться назад, адже українці хочуть розвивати Україну. Свій мозок вони хочуть застосовувати саме тут, бо це рідний дім.
Нас ніде не чекають в інших країнах, ніхто нам не радий. І це чесно, я знаю як емігрант з Афганістану. А тут ми хочемо жити, щоб були хоча б базові потреби в безпеці. І судова реформа – це про безпеку.
Хаос в правоохоронній системі створює запит на верховенство права
Ще запитаю про право, юристів, суди. Можливо, так було до війни і, можливо, так було до 2014 року, а потім це почало змінюватися, але в уявленні суспільства суди, юристи, правоохоронна система – це середовище, де корупції найбільше. Проте я знаю, що серед юристів є ті, хто рухає зміни, ті, хто, наприклад, рухає очищення Вищої ради правосуддя. Є юристи, які працюють чесно, їх останнім часом стає більше. Як вважаєте, це тому, що вони ідейні? І як зробити так, щоб ідейними в юриспруденції була більшість?
До багатьох юристів нарешті почало доходити, що той хаос, який відбувається при зміні влади, коли вони змушені з кимось іншим домовлятись — це менш зручно і практично, ніж верховенство права. Тому що верховенство права — це правила, які вже написані.
Ми зможемо бути рівними, застосовувати свій мозок, і бути конкретно спроможними тоді, коли ми будемо рівними, і тут показувати свій мозок — які ми насправді є.
Наприклад, коли ми виступаємо в Антикорупційному суді — це ж задоволення. Тому що в звичайних судах серед трьох суддів один обов’язково спить, інший киває головою і тільки третій, можливо, залучений.
В Антикорупційному суді залучені всі. І ми нарешті можемо показати свою експертність, маємо нарешті цей принцип змагальності.
Я думаю, що тільки тоді зміниться середовище, коли ми будемо більше говорити не про справедливість, а про верховенство права.
Серед наших юристів, наскільки я знаю, цей дискурс піднімається дуже рідко, бо навіть українські юристи часто плутають справедливість з верховенством права.
Справедливість — це щось суб’єктивне. Але те, що ми беремо, наприклад, за pro bono справи, створює цей запит, і далі наші колеги теж підхоплюють.
І коли ви займаєтеся справою безкоштовно, ви точно знаєте, що там виграє тільки ваш мозок. Бо там немає грошей. Ніхто там не заплатить і ніхто тут тобі не заплатить.
З 2016-17 років, коли були напади на активістів, коли ми брали з багатьох активістів pro bono, захищаючи їх. Ми створили цей запит.
Я зараз відчуваю, що в суди приходять юристи, які знають, що зараз прийдеться поборотися мозком.
Цей хаос, який створили політики в правоохоронній системі, коли не знати хто і за що відповідає, і створив запит на те, щоб були єдині правила. Я впевнений в тому, що з часом цього буде більше й більше. Це зручно.
