Очільник Кремля Володимир Путін цинічно запевнив, що ще не знає, ким буде у 2024 році, однак може подумати про якусь посаду, якщо громадяни Росії захочуть його бачити у владі. Вказано, що журналіст Андрій Ванденко поцікавився у чинного президента РФ, до чого готуватися росіянам у 2024 році і "Ви з нами назавжди?". На це Володимир Путін відповів: "Якщо ви захочете", натякнувши, що готовий вічно триматися за крісло президента РФ. Неоднозначний діалог прозвучав у відеоінтерв'ю "ТАСС" для проекту "20 запитань Володимиру Путіну", передає ONLINE.UA.
"Не знаю, подивимося. Попереду ще багато часу... (Якщо народ скаже "залишайтеся") треба подумати буде. У якій якості – це інше питання... Попереду ще 4 роки, у мене немає зараз відповіді (в якій якості я можу тоді бути – ред.). Але найголовніше, повторюю ще раз, щиро абсолютно, без будь-якого красування, найголовніше, найпринциповіше питання – це настрій переважної більшості громадян країни. Це питання довіри, звісно", - зухвало відповів на запитання журналіста глава Кремля.
Окрім того, Путін поскаржився на те, що еліти можуть нервувати через таку невизначеність, проте "первинне джерело влади – це народ", і для нього конче важливо "відчувати, розуміти, чого люди хочуть".
Очільник Кремля цинічно зазначив, що йому й на думку не спадало, що він буде президентом – ще й так довго, однак піти з посади йому не дає почуття відповідальності "за те, що відбувається, як відбувається, що буде відбуватися". Окрім того, Володимир Путін також відкинув порівняння його з царем.
"Я ж працюю кожен день, я не царюю. Цар – це той, хто сидить, зверху поглядає і каже: ось накажу, і там дещо зроблять. А сам тільки шапку приміряє і поглядає у дзеркало. Я працюю кожен день", - заявив Путін.
Раніше ONLINE.UA повідомляв, що російський президент Володимир Путін остаточно визнав українців носіями російської мови. У законі, який підписав президент РФ, вказано, що українці, які вільно володіють російською мовою і особисто подають заяви про визнання їх носіями російської мови, визнаються такими автоматично.
