Керівниці Патронатної служби "Азову" "Янголи Азову" Олені Толкачовій, попри запрошення, довелося покинути форум молодих підприємців Young Business Club, оскільки “молодих бізнесменів лякає військова форма”. Розповідаємо, що відомо про засновників Young Business Club та що не так з їхніми вибаченнями.
Керівницю Патронатної служби Азову запросили на форум Young Business Club
26 жовтня керівницю Патронатної служби "Азову" "Янголи Азову" Олена Толкачова була запрошена виступити на форумі молодих підприємців Young Business Club.
Втім, я зіштовхнулася з нахабством і грубістю координаторки заходу, а потім мене та моїх колег взагалі вивели із приміщення, де проходив фуршет, бо молодих бізнесменів лякає військова форма, через що нам довелось покинути захід. Це зневага до військових !
Толкачова розповіла ВВС, що на форумі представникам Патронатної служби запропонували "пересісти у куток", аби не лякати присутніх на заході чоловіків військовою формою.
Вибачення Young Business Club
Вибачення від імені клубу опублікував на сторінці Young Business Club керуючий партнер Юрій Пословський.
Співзасновник YBC Андрій Остапчук сказав, що "думка і позиція людини, яка працювала в нашій команді, не є позицією клубу".
Ми щоденно дякуємо військовим, що обороняють нашу країну, і робимо усе можливе для їх підтримки. Для нас це великий урок. Сподіваємося на ваше розуміння, - сказав він.
Патронатна служба "Янголи Азову" опублікувала заяву, що не збирається долучатися до спільних зборів з Young Business club або отримувати будь-яку іншу допомогу під виглядом «відкупу».
Така співпраця нас не цікавить і принижує нашу гідність! Дякуємо усім, хто щиро нас підтримує!
Що відомо про засновників Young Business Club
Нардепка Соломія Бобровська зазначає, що навіть невеликий моніторинг соціальних мереж Андрія Остапчука та Олексія Роніса показав, що поки Україна воює, “дехто живе своє єдине життя на Балі, в Європі та Америці”.
Як так виходить, що дорослі чоловіки катаються по світу, на яких підставах і з якими папірцями — це вже питання до ДПСУ, ТЦК та інших служб.
Журналістка Юлія Лавришин зазначає, що дружина співзасновника YBC Андрія Остапчука - українська блогерка та засновниця продюсерського центру Євгенія Гордієнко.
Вона вже після початку повномасштабного вторгнення була помічена на вечірці разом з росіянкою-путіністкою Вікторією Бонею.
Що не так з вибаченнями Young Business Club
Головна редакторка “Громадського радіо” Тетяна Трощинська звертає увагу на те, як вибачалися керівники YBC.
Що, мовляв, зараз такий час, що будь-яке необережне слово може образити, але вони просять вибачення у всх, "чиї почуття зачепила ситуація". Далі щось традиційно про донати. І ця ситуація висвітлює кілька показових речей.
За словами Трощинської, це показало віру цих засновників, що десь є спеціальні люди, які радо воюють за їхні донати та те, що вони навіть не розуміють, в чому проблема вчорашнього ситуації.
Вони думають, що проблема у розтравмованих військових, які настільки розтравмовані, що їх зачепили "необережні" слова. А насправді проблема в них, в янг чи олд бізнесменах, в їхніх цінностях, в їхньому нерозумінні, що відбувається, в їхньому переконанні, що все можна купити і відкупитись.
Радіоведуча Лариса Денисенко зазначає, що пояснення звучать водночас як пиха, страх, намагання врахувати інформаційні запити і сварки.
Вибачення з поясненнями, чому не зовсім треба вибачатися, але як вже вимагають, то беріть таке, це окремий доволі всратий жанр. Але ще мене тут хвилює ось ці наративи, що проговорюються і експертним середовищем, і медійним: всі ці розгалужені фронти. Нема ніякого економічного фронту, є прицільна робота в тилу, щоб була допомога фронту реальному і підтримка цивільним, і щоб бодай трохи зменшувати наші економічні борги світу.
Вона підкреслює, що просте рішення все звалити на одну людину - це вражаюча слабкість бізнес-спільноти, котрою мала б бути створена ціннісна атмосфера поваги, розуміння пріоритетів країни, усвідомлення внеску кожного та кожної, гідне ставлення і вдячність до тих, хто боронить батьківщину.
Коли таку атмосферу не створено, тоді виникають подібні неприпустимі вчинки. І це не провина однієї людини, яка раптом зневажає військову. Це ширша і глибша проблема.
Денисенко зазначає, що варто спробувати бодай брати на себе хоча б цю відповідальність і чесно вибачатися “без натягування на себе білих шкарпеток”.
І потім бодай щось проговорити і зрозуміти на рівні спільноти, а не бідкатися, як ми жахливо спалилися, яке прикре непорозуміння.
