62 роки тому - 13 березня 1961-го - київську околицю Куренівка накрив майже 10-метровий селевий потік з Бабиного Яру. Ця техногенна катастрофа, яка забрала життя багатьох людей і залишила без даху над головою приблизно пів тисячі сімей, увійшла до історії як Куренівська трагедія.
Джерело: online.ua
Одна із наймасштабніших техногенних катастроф України
О 10 ранку селевий потік із Бабиного Яру заввишки 14 метрів накрив вулицю Фрунзе (зараз — Кирилівська) разом із транспортом та пасажирами, затопив трамвайне депо ім. Красіна та стадіон "Спартак", змив приватні будинки, які ліпилися до стін навколишніх ярів.
На газовій підстанції, що стояла над канавою з боку Кирилівської церкви, миттєво спалахнула пожежа.
За словами очевидців, будівля трамвайного депо наче піднялася в повітря і розсипалася на частини прямо на очах.
60 співробітників, які знаходилися всередині, загинули прямо на місці, причому багато хто через поразку струмом, тому що в паніці ніхто не додумався відключити електричне живлення.
Усього назовні вилилося близько 600 тисяч кубометрів селю.
Радянська влада приховувала Куренівську трагедію
Керівництво СРСР, зокрема УРСР, ретельно приховувало масштаби трагедії.
За офіційними даними, загинуло 145 громадян. Але історики, які досліджували цю катастрофу, впевнені, що загиблих було значно більше — від 250 до 450.
Солдати розгрібали завали, щоб відкопати загиблих. Чимало городян хотіли допомогти, але їх не допускали — місце трагедії оточили щільним кільцем міліції. Щоб остаточно все розчистити, знадобилося кілька тижнів.
Читайте також:
14 червня виповнюється восьма річниця трагедії українського Іл-76 на Луганщині
Злочини СРСР без строку давності: знищення української культурної еліти в Сандармоху
Десятки людей загинули внаслідок зіткнення потягів у Греції
