Концепція четвертого сектору — нова для українського суспільства, однак вона вже почала стрімко розвиватися. Вона доповнює три інші чітко окреслені сектори — владу, бізнес, громадське суспільство — та передбачає орієнтованість на життя людей. Важливим елементом нового сектору вважають соціальне підприємництво, але його важко ввести у класичний бізнес. Про деякі успішні кейси в цьому напрямку для спецпроєкту ONLINE.UA розповів старший програмний менеджер програми "Долучайся!" Айдер Халілов.
Він уточнив, для соціального підприємництва необхідна соціальна складова на першому місці. Класичний бізнес перш за все зацікавлений у зароблянні грошей та, можливо, здійсненні спонсорського внеску після. Таким чином в Україні діють олігархи заради соціальної відповідальності, вони організовують власний фонд чи долучаються до різноманітних неприбуткових ініціатив. Це не підходить під четвертий сектор, оскільки йдеться про розподілення вже заробленого прибутку.
"В Україні можу навести приклад, який може вважатися четвертим сектором. Це — фестиваль Atlas Weekend, який під час комерційних концертів вбудовує у свій фестиваль теми інклюзивності, переробки сміття та залучення громадських ініціатив до фестивалю. Громадяни, які приїздять та платять за квиток, щоб послухати музику, отримують ще й соціальне навантаження. Тобто фестиваль заробляє гроші та дозволяє своїм гостям розвивати громадянську позицію", - пояснив Халілов.
Він звернув увагу на використання популярного для країн Заходу підходу "чесна торгівля" ("fair trade").
"До прикладу, цукор з Латинської Америки або какао-боби з Африки вирощують фермери, які отримують дуже малу заробітну плату за це. А великі компанії в Європі та США заробляють на цьому більше. Зараз є ініціатива четвертого сектору, коли ці невеликі компанії об'єдналися, зареєстрували такий бренд "Fairtrade International", щоб продавати свій товар та допомагати працівникам: у магазинах продають той же цукор чи какао дорожче на 1%, але цей відсоток йде на компенсування витрат оплати праці тих працівників, які працюють там — у Латинській Америці чи Африці. Це знижує соціальну напругу в цих країнах. Ось в цьому концепті ніби й гроші заробляють, але одночасно йде повернення коштів у громаду", - зауважив менеджер "Долучайся!".
Халілов додав, станом на сьогодні Україна фактично не готова до роботи за таким підходом.
"Тобто така ментальна готовність необхідна. Другий виклик — формальна підготовка нашої держави, адже у нас немає такого глобального підходу, який би допомагав у цьому питанні. А третє — це інфраструктурне питання. Тобто наскільки наш бізнес чи громадський сектор сьогодні готовий інфраструктурно до цього: чи готові спеціалісти, напрацювання та ідеї. От цього просто не вистачає: людей, бачення та ідей. Якщо це буде розвиватися, то в України є дуже перспективне майбутнє", - резюмував він.
Як повідомляв ONLINE.UA, в Україні склалася істотна відмінність четвертого сектору від благодійництва, меценатства, спонсорства. Перш за все нова парадигма спрямована на заробляння грошей, однак екологічно — і мова не лише тільки про природу. Це дозволяє покупцю побачити товар з боку соціальної відповідальності, оцінити його нетоксичність.
