2021 року проєкт Ukraїner видав книгу «Ким ми є? Національні спільноти та корінні народи України», що розповідає про різноманіття народів та їхніх культур на території України. Дарія Тітарова, упорядниця і співавторка книги, відповіла на декілька запитань для ONLINE.UA
Джерело: ONLINE.UA
— Як зародилася ідея проєкту?
Національні спільноти ми почали досліджувати ще у першій експедиції Закарпаттям у 2016 році, коли знімали поселення ромів в Дубовому та Королево і спільноту індійців-студентів в Ужгороді.
Тоді експедитори зрозуміли, що тема національних спільнот та корінних народів України малодосліджена і недостатньо прокомунікована в суспільстві, хоч суспільний інтерес до теми є.
Тож у 2019 Ukraїner розпочав мультимедійний спецпроєкт про національні спільноти. Книга, створення якої підтримав Український культурний фонд, стала логічним підсумком досліджень народів та їхніх культур на території України.
Фото - Дмитро Бартош
— Як відбувався пошук героїв?
Збирали та опрацьовували матеріал для книги понад сто волонтерів Ukraїner з різних відділів. Пошуком героїв займався окремий відділ ресьорчерів.
Від початку проєкту команда задумувала розповідати про кожну окрему спільноту через важливі для неї традиційні свята, як-от фестиваль корейської культури «Кореяда» або Хедерлез (свято пробудження навколишнього світу) у гагаузів.
У цих випадках героями були активні учасники, якщо не організатори свят. Проте у 2020 році через пандемію коронавірусу більшість визначних подій спільнот скасували, тому команда домовлялася про зйомку з окремими представниками спільноти в більш камерних умовах.
Зазвичай герої наших історій — це люди, які переймаються розвитком власної спільноти в Україні та працюють на її благо самостійно або при центрах культури спільноти чи подібних організаціях.
— Традиції якої громади вас вразили найбільше та чим саме?
Вражали не стільки традиції окремих спільнот, як спільні риси різних народів. Наприклад, святкова страва курбан-булгуру, або просто курбан (назва залежить від спільноти, де вона вживається), подається на стіл і на гагаузьке свято Хедерлез, і на день народження національного героя Георга Скандербега у албанців, і на святкування Курбан-байраму у турків-месхетинців та кримських татар.
Ці деталі є важливими точками перетину між нами всіма і свідчать про певну спільність народів, які опинилися, розвивалися, формувалися на території України.
Фото - Дмитро Бартош
— Яка спільнота потрапила до України у найнезвичайніший спосіб?
Велика частина спільнот, які потрапили до України — це, на жаль, історія вимушеного переселення або депортації з історичної батьківщини. Незважаючи на те що, фактично, історія таких спільнот в Україні розпочинається з травми, через століття нащадки переселенців радіють розвитку спільноти тут та її гармонійному зв’язку з іншими народами.
Так сталося зі шведами, які у 1781 році через політику Російської імперії були змушені подолати тисячі кілометрів з північного острова Даґо до Причорномор’я. У тодішній Херсонській губернії вони заснували поселення Ґаммальсвенскбі, яке перекладається як Старошведське.
Цікаво те, що шведи мали змогу повернутися у 1920-х роках кораблем і більшість скористалася цією можливістю. Приїхавши на батьківщину, вони відчули, що вже відрізняються від жителів Швеції.
Мова, звичаї — життя в причорноморському селі виявилося ближчим за життя у Швеції. Тому вони повернулися до Старошведського.
Насправді, на цьому історія спільноти не скінчилася. Їм довелося пережити хвилю радянських репресій, Другу світову війну, депортації радянською владою на Північ, повернення та співжиття з бойками, яких переселили на їхнє місце у 1950-х роках. Якою б неймовірною ця історія не була, вона про дійсне минуле, до того ж не лише шведської спільноти, а нашої спільної.
Фото - Дмитро Бартош
— Яке майбутнє у проєкту?
Ми продовжуємо робити мультимедійні історії про національні спільноти, що мешкають в Україні. Нещодавно на сайті Ukraїner вийшли історії про шведів, а також про кримчаків — корінний народ України, який разом з караїмами та кримськими татарами був офіційно визнаний таким зовсім нещодавно, у липні 2021 року. Згодом вийде продовження історії про сирійців та окремий сюжет про литовців України.
В будь-якому разі ми продовжуємо слідкувати за життям корінних народів та національних спільнот. За формуванням деяких з них ми можемо спостерігати вже сьогодні. Це і нові спільноти нігерійців та індійців, які приїжджають в Україну на навчання, і нова хвиля білоруської спільноти, яка розвивається в Україні з 2020 року через переслідування протестувальників у Білорусі.
У книзі 32 історії, та це, звісно ж, не вичерпна вибірка народів, що мешкають на території України. «Ким ми є?» — це перша спроба дослідити нас і побудувати містки між нами. Сподіваємося вона стане мотивацією для інших далі заглиблюватися в контексти, розширювати коло досліджень.
Читайте також:
Ukraїner та Український ПЕН представили довгоочікуваний експлейнер про літературу
"Завези мене": Ukraїner запускає перший подкаст
Країна ззовні: як популяризують українську кухню у Великій Британії
