За результатами опитування соціологічної групи «Рейтинг», 85% респондентів переконані, що голод 1932-33 років був спланованою акцією геноциду українського народу. Не погоджуються з цим визначенням 13% опитаних. Найчастіше опитані вважають винним в організації Голодомору особисто Й.Сталіна – 44% та загалом центральне керівництво СРСР – 41%.
Джерело: опитування «Рейтинг»
Політичні переконання респондентів
Аналізуючи політичні переконання опитуваних, соціологи дійшли до висновку, що заперечує геноцид в основному електорат таких політичних партій, як «Опозиційна платформа – За життя», партії «Наші» та партії Шарія.
Тези про те, що Голодомор був зумовлений природними причинами, дотримуються 10%. Лише 3% зазначили, що у Голодоморі винні українські селяни (куркулі), які відмовлялися добровільно віддавати врожай.
Натомість виборці (особливо старше покоління) таких політичних сил, як «Європейська солідарність», «Свобода», «Батьківщина», «Сила і честь», «Українська стратегія» складають основу тих, хто погоджується з твердженням про штучну природу голоду, метою якого було винищення українського селянства як класу.
Опитування проведене 19-21 листопада 2021 року серед населення України віком від 18 років і старше в усіх областях, крім окупованих територій Криму та Донбасу методом CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). Всього опитали 1600 респондентів, помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,4%.
Спогади людей, які пережили Голодомор у дитинстві
Вчора своїми спогадами з журналістами поділився 94-річний колишній вчитель із Дніпра Павло Демченко.
«Дідусь мій ловив горобців. Давав мені, я щипав. А бабуся варила. Ходили у поле – на колоски. Взимку дивилися, де миші прокладають «доріжки», можна було набрати дві чи три жмені зерна... Пам'ятаю: мама готується хліб спекти. Почистила картоплю і шкірку всю пропустила крізь сито. Руками розтирає. Прийшов бригадир Головерда: «Що ти робиш, Ганно?». Вона каже: «Готуюсь на роботу, треба ж дітям щось їсти залишити…» – розповів чоловік.
Про випадки канібалізму на тлі затьмарення розуму від постійного голоду розповів чотири роки тому Зеланюк Валентин Костянтинович 1927 року народження.
«Страшні були ті часи. Люди пухли і помирали. У нас було дуже багато випадків людожерства. Мати мені колись розповіла: жила одна сім’я. Довго не було у них діток і тут дружина завагітніла, але наступив голод… Розповідають, що батько був такий голодний, що як тальки дружина народила – вони з’їли ту дитину, а мати потім з’їхала з глузду”.
Спогадами свого дитинства ділиться також Бредун Антон Тихонович. Він розповідає про те, як виморені голодом люди накидалися на м’ясо мертвих тварин, щоб бодай щось поїсти. Як наслідок, знесилений організм деяких із них не витримував навантаження і вони падали замертво. Відомо, що з медичної точки зору людини, яка пережила голод, має повертатися до нормальних обсягів споживання їжі поступово, різке насичення у таких випадках - фатальне.
“Збирали гнилу картоплю, з якої пекли оладки. Їли котів, дохлих корів, коней. Я бачив, як упала корова і коняка, як бігли до неї знесилені люди. Страшно було дивитися, як люди з жадібністю накинулися на це м'ясо. Деякі з них, наївшись, залишилися на землі мертвими. Хто їх ховав? Яка це трагедія!”
Читайте також:
