Мегавиверження підводного вулкана у Тихому океані запустило природний механізм самоочищення

Ольга Покотило

Джерело: IFL Science

Колосальне виверження підводного вулкана Хунга-Тонга-Хунга-Хаапай активізувало унікальний природний механізм самоочищення.

Головні тези:

Мегавиверження підводного вулкана Хунга-Тонга-Хунга-Хаапай активізувало природний механізм самоочищення атмосфери.
У результаті виверження вулкана метан перетворився на формальдегід, який згодом знищився, сприяючи зменшенню його впливу на клімат.

Виверження Хунга-Тонга-Хунга-Хаапай призвело до самоочищення атмосфери

Виверження вулкана Хунга-Тонга-Хунга-Хаапай у 2022 році супроводжувалося механізмом самоочищення, якого вчені раніше не бачили, що значно зменшило очікувані довгострокові атмосферні наслідки. Пов'язані з цим хімічні процеси можуть допомогти вирішити проблему вимірювання того, наскільки ефективно ми боремося з викидами метану.

Вулкани чинять на планету як зігріваючий, так і охолоджуючий вплив. Попіл та аерозолі, які вони викидають, блокують сонячне світло, що охолоджує планету, але вуглекислий газ і метан є парниковими газами і нагрівають її. Ця комбінація зазвичай викликає короткочасне охолодження, за яким слідує чисте потепління, оскільки гази залишаються в атмосфері набагато довше, ніж тверді частинки.

Розвиток супутникових технологій дозволив вченим, які вивчають атмосферу, досліджувати Хунга-Тонга-Хунга-Хаапай набагато пильніше, ніж будь-яке попереднє виверження аналогічного масштабу.

Хоча в результаті виверження виділилося 330 000 тонн метану, що еквівалентно річному обсягу відрижки двох мільйонів корів, автори нового дослідження виявили щось несподіване: частина його проіснувала недовго. Натомість метан перетворився на формальдегід (HCHO), який потім трансформувався у вуглекислий газ і воду.

Коли ми проаналізували супутникові знімки, ми здивувалися, побачивши хмару з рекордно високою концентрацією формальдегіду. Ми змогли відстежувати цю хмару протягом 10 днів на всьому шляху до Південної Америки. Оскільки формальдегід існує всього кілька годин, це показало, що хмара мала безперервно знищувати метан протягом більше ніж тижня, — зазначив у своїй заяві Маартен ван Херпен з компанії Acacia Impact Innovation.

Відомо, що вулкани виділяють метан під час вивержень, але досі не було відомо, що вулканічний попіл також здатний частково ліквідувати це забруднення.

Метан із незакупорених свердловин або відрижки худоби зазвичай зберігається в атмосфері близько 10 років. Хоча це не так довго, як вуглекислий газ, він нагріває планету набагато сильніше, що робить його набагато потужнішим парниковим газом у розрахунку на одну викинуту тонну. Однак, якби він зберігався лише кілька днів, метан був би майже нешкідливим з точки зору клімату.

Минуло всього три роки з того часу, як вчені дізналися про раніше невідомий механізм, який прискорює розпад метану на іншому боці планети. Пил із Сахари змішується з сіллю в морських бризках під час руху над Атлантичним океаном, утворюючи аерозолі залізної солі. Під впливом сонячного світла солі хлориду натрію розпадаються, виділяючи хлор, який знищує атмосферний метан, що знаходиться поблизу.

Що є новим — і абсолютно несподіваним, — так це те, що той самий механізм, судячи з усього, відбувається у вулканічному шлейфі високо в стратосфері, де фізичні умови зовсім інші, — пояснив Метью Джонсон з Копенгагенського університету, який працював над обома відкриттями.

Оскільки виверження Хунга-Тонга-Хунга-Хаапай відбулося під водою, воно викинуло в атмосферу величезну кількість солоної води разом із багатим на залізо вулканічним попелом. Таким чином, утворений шлейф містив усі необхідні інгредієнти для створення хлору, що знищує метан, що й сталося.

Тепер ми знаємо, що атмосферний пил — наприклад, від виверження вулкана — впливає на баланс метану, тобто на баланс того, скільки метану додається в атмосферу і скільки видаляється. Оскільки пил раніше не брався до уваги, важливо, щоб ми скоригували дані, на яких ґрунтуються ці оцінки, — підкреслив Джонсон.

У довгостроковій перспективі вуглекислий газ є газом, який робить найбільший внесок у дестабілізацію клімату, але оскільки ефект метану більш миттєвий, багато кліматологів стверджують, що він має бути більш нагальним об’єктом нашої уваги. З огляду на політичні перешкоди для скорочення викидів метану під час видобутку викопного палива та виробництва м'яса, спосіб прискорити його розпад виглядає привабливим.