Великдень — “світле” церковне свято, день коли українські сім'ї дружно збираються за родинним столом, разом відвідують церкву та вшановують давні звичаї, а також традиції святкування Пасхи. Що саме відомо про цей празник? Чому віряни не сплять у ніч перед Великоднем, як до свята причетний кролик та гойдалки, що таке Пасхальний вогонь та інші цікаві історичні факти, ритуали світу і України.
День пробудження природи та історія свята Великдень
Наші пращури, ще з давніх-давен відзначали Пасху. Це був день пробудження природи, припадала ця дата на 22 березня — день весняного рівнодення. Після запровадження християнства, це стародавнє свято набуло іншого смислового наповнення. Дослідники стверджують, що свято Великдень ніяк не пов'язане з європейською Пасхою. Саме ця назва походить від слова “pesach” — з івриту означає “оминання”, порятунок народу юдейського від гніву бога Ягве. У християнській версії — це день коли воскрес Христос із мертвих для спасіння роду людського.
Дуже давня традиція, що збереглася до сьогоднішніх днів (деякі регіони країни) — запалювання великого кострища, як символ очищення та оновлення. Ці вогнища влаштовували поблизу храмів, на пагорбах, біля річок та на місцевих площах. Саме за традицією у такому вогні спалювали старі речі, також вогнище використовували для приготування великодніх смаколиків. Чому ж не спали у ніч перед Великоднем? Старі сказання говорять про те: “Хто засне у ніс перед Великоднем, увесь рік буде сонним “. Тому віряни ходять у церкву на Всеношну (богослужіння напередодні великого християнського свята), що ведеться вночі.
Коли святкують Великдень 2024 — офіційні дати
Католики Великдень 2024 будуть святкувати 31 березня, для православних цей день настане — 5 травня. В Україні день Пасхи є національним святом, відмічають його у неділю та наступного дня, також у всіх офіційний вихідний.
Особливим для вірян є тиждень перед Великоднем. Ці дні мають назву — Страсний тиждень. Кожен день має свою важливість:
Великий понеділок — доба коли церква відтворює пам'ять про патріарха Йосипа та закляття смоковниці. Лагодять Миро з понеділка по середу, а в четвер його святять;
Вівторок — день коли всі поминають, як Ісус проводив навчання у храмі Єрусалима, всі приймали Його за пророка;
Страсна середа — днина коли Христа було віддано на страждання та смерть. В цей час засуджують зраду Юди;
Чистий четвер згадуються таїнства причастя Тіла і Крові Христових — євхаристії;
Страсна п'ятниця — скорботний день, саме у п'ятницю Христа розіп'яли і він помер за гріхи людства;
Субота — ввечері в церквах розпочинають святкове богослужіння. Освятити паски і крашанки потрібно до сходу сонця. Після освячення великодніх страв, потрібно роздати милостиню нужденним. За віруваннями, це допомагає залучити в дім достаток. Після півночі в храмах і церквах проходить урочисте богослужіння — Великодня заутреня;
Неділю — день коли вся родина збирається разом за одним столом, щоб розговітися. Починати трапезу прийнято з яєць.
Символами Великодня прийнято вважати яйця та паски. Ці атрибути “світлого” церковного свята мають давню історію. В католицькій церкві, символом Пасхи є кролик. Саме він приносить різноманітні солодощі та подарунки до будинку (європейські дітлахи дуже вірять у цю традицію).
Яйця з давніх-давен символізували “початок нового життя”, на Великдень їх розбивали, адже старе мало дати дорогу новому. Є дуже багато версій походження крашанок. Деякі з них стверджують, що крашанки беруть свій початок ще з часів правління римського імператора Марка Аврелія: “Курка матері імператора знесла яйце у червону краплину, що символізувало народження правителя. Саме після цього, римляни почали надсилати фарбовані яйця у подарунок”. За другою легендою: “Першою фарбувати яйця придумала Діва Марія, щоб забавляти малого Ісуса “. Найбільш реальна версія походження крашанок: “Під час великого посту не можна було їсти яйця, тому наші пращури їх варили. Щоб відрізняти варені яйця від сирих їх фарбували “. Цікавий факт: “Фарбують яйця у багатьох країнах світу, але розписують тільки в Україні”. Традиції створення писанок різнилися, в різних регіонах нашої країни, майстри намагалися створити свій унікальний шедевр. В українській культурі писанка мала особливу роль у великодніх ритуалах — дівчата дарували хлопцям писанки, найгарніші — тим кого кохали.
Українські звичаї під час приготування паски. Наші предки вважали, що під час цього процесу господиня повинна бути на самоті, щоб уникнути чужих поглядів, мати чисті та світлі помисли. Освяченою паскою було прийнято в першу чергу годувати дітей — для здоров'я, птахів — для багатства та удачі. Верх пасхального куличу давали корові, щоб добре телилася.
Традиції на Великдень, що не можна святити у храмі
Українці здавна шанували освічену їжу. Для Великоднього кошика обирали найкращі шматочки їжі. Заборонялося викидати освячені продукти, їх зберігали для обрядів. Що не можна класти у великодній кошик та приносити до храму:
Страви з крові тварин — кров'яні ковбаси та тому подібне;
Алкоголь;
Овочі і фрукти;
Матеріальні цінності.
Як святкують Великдень в Україні та що не можна робити у цей день. Наші прадіди з храму поверталися дуже швидко, щоб прийти раніше сусіда. Народне повір'я: “Прийти з церкви раніше сусіда, буде тобі щастити та довго жити “. За стіл сідали усією сім'єю, щоб наступного року триматися разом. Найстаріший член сімейства ділив паску та яйця між усіма, далі можна було братися до споживання страв. У Великдень заборонено займатися тяжкою роботою — робити хатні справи, майструвати, займатися будовою, випирати білизну чи наводити лад у приміщеннях. Не можна сваритися та замишляти недобрі справи. На Великдень не відвідували кладовище та не проводили обряд вінчання. Старі люди вірять і досі, як проведеш Великдень таким буде весь рік.
Після святкової трапези організовували гучні гуляння (гаївки), вони не стихали цілих три доби. Забави, танці, гойдалки — Велике свято святкували із розмахом. Гойдання мало і ритуальний сенс — вважалося, що гойдання, зображує підйом, допомагає родючим силам — врожаю, потомству. Саме тому найбільше згадувань гойдалок припадає на весну — час росту хлібів і формування шлюбних союзів.
Про Великоднє привітання
Вислів "Христос воскрес!"— "Воістину воскрес!", виник дуже давно.
За легендами, великодній привіт «Христос воскрес!» перший раз сказав ангел до жінок-мироносиць, які недільного ранку прийшли до Гробу Христового, але не знайшли там Його. Тоді ангели сповістили, що Христос воскрес. Жінки вирішили повідомити цю новину апостолам, а тому говорили: "Воістину воскрес!".
Віталися "Христос воскрес!"— "Воістину воскрес!" сорок днів від Великодня, аж до Вознесіння Христового.
Віршики про Великдень:
На столі — духмяна паска,
А круг неї — писанки.
Уділи нам, Боже, ласки
На всі дні, на всі віки!
Немала у нас родина,
Та молитва всіх єдина:
Хай розквітне Україна,
Як в погожі дні — весна.
Платон Воронько
***
Гарна писанка у мене,
Мабуть, кращої й нема.
Мама тільки помагала,
Малювала ж я сама.
Змалювала дрібно квіти,
Вісім хрестиків малих,
І дрібнюсінько ялинку
И поясочок поміж них.
Хоч не зразу змалювала,
Зіпсувала п'ять яєць, —
Та як шосте закінчила,
Тато мовив: „Молодець!"
Я ту писанку для себе,
Для зразочка залишу,
А для мами і для тата
Дві ще кращі напишу.
Катерина Перелісна
***
Радісний надходить день,
Дзвонять дзвони: дзень-дзелень.
Понад міста, понад села
Лине вісточка весела.
Ясне сонце над селом,
Наче писанка, зійшло —
Вибігайте з хати, діти!
Як сьогодні не радіти?
Вийдем — вийдем на горбок,
Заспіваєм гагілок,
Що весна вже воскресла,
Нам Великдень принесла.
Роман Завадович
***
Свято Пасхи недалечко,
Люди звичай бережуть, –
Розмальовують яєчка,
Пишні пасочки печуть.
Святкування йде віками, –
Це такі чудові дні:
В гості йти, під рушниками
Страви нести запашні,
Доброзичливо, з любов’ю
Мати щирі почуття,
Людям зичити здоров’я
І щасливого життя...
Ніна Куфко
***
Свято проситься у хату –
Швидше двері відчини.
За столом і мама, й тато,
Їхні дочки та сини.
Ще й прибігли онучата
До бабусі й дідуся.
Святом повниться вся хата,
За столом родина вся.
Крашанки, свячена паска
Вже чекають на столі.
Тут і шинка, і ковбаска,
Хрін і масло, і драглі.
Крашанки — то справжнє диво,
Найдивніше із чудес.
Усміхаються щасливо
Й кажуть всі: «Христос Воскрес!»
Тетяна Фролова
***
Привітання на Великдень для близьких та рідних:
Вітаємо зі Світлим Христовим Воскресінням! Світла і добра, благоденства і процвітання, віри і любові вам. Миру і щастя дому вашому, вам, рідним і близьким. Христос воскрес!
***
Вітаємо Вас з найголовнішим православним святом — Світлим Христовим Воскресінням! Нехай Господь оберігає, очищає і просвітлює ваші душі, а радість, любов і доброта будуть вашими вірними супутниками на життєвому шляху!
***
Нехай Божа благодать зійде на ваш дім, нехай дарує вам Господь мир, здоров'я і довгі роки життя. Божого благословення, світлого Великодня!
***
Побажання на Великдень:
З сердечним трепетом вітаю з Великим святом Святої Пасхи! Зустрічайте його з чистою душею і добрим сумлінням. Бажаю земних благ, духовного розвитку, душевного спокою, Божого промислу і волі у всіх справах і починаннях. Радості торжества, міцної віри та безмежної любові!
***
Вітаю вас із Великим днем Христового Воскресіння! Зичу вам міцного здоров'я, щастя і доброї долі. Хай ваші серця наповнюються радістю, а Великодні дзвони, духмяна паска, писанки принесуть у ваші оселі мир, злагоду, світлу радість!
***
Нехай у серці панує лише світло, в будинку — затишок і добробут, у близьких — міцне здоров'я і радість у душі. Світле свято Великдень — день, коли, здавалося б, неможливе може стати дійсністю, тому не переставай вірити. Зі святом!
***
Хай в кошик вам ляжуть баранчик і паска,
Шматочок сальця, запашная ковбаска,
І писанок пару з корінчиком хрону,
Хай плине достаток до Вашого дому!
Христос воскрес!
***
Великдень картинки, якими можна привітати друзів, знайомих та родичів:
