Пекельний газовий гігант. Астрономи виявили одну з найекстремальніших екзопланет

Олексій Грушевський

Джерело: Space.com

Астрономи за допомогою космічного телескопа "Джеймс Вебб" отримали нові дані про одну з найекстремальніших відомих екзопланет — WASP-121b. На цьому далекому газовому гіганті панують надзвичайно високі температури, ураганні вітри та йдуть дощі з металів і дорогоцінних мінералів.

Головні тези:

Планета WASP-121b – один з найекстремальніших екзопланет, де панують надзвичайні температури та ураганні вітри.
Астрономи виявили дивні явища на WASP-121b, які включають дощі з металів і дорогоцінних мінералів.

Дощі з рубінів та сапфірів: науковці заявили про “екстремальну” екзопланету

WASP-121b належить до класу так званих "ультрагарячих юпітерів". Планета обертається навколо своєї зорі на настільки близькій відстані, що один рік там триває лише 30,5 години. За словами авторів дослідження, гравітаційний вплив зорі настільки сильний, що планета втратила звичну кулясту форму й стала схожою на м’яч для американського футболу.

На денному боці WASP-121b температура сягає значень, достатніх для випаровування металів. Через це на прохолоднішому нічному боці можуть випадати дощі із заліза, рубінів та сапфірів., що було відомо вже певний час. Тепер науковці отримали нові відомості про атмосферні процеси на планеті.

Для цього дослідники аналізували зміни зоряного світла, яке просочувалося крізь атмосферу екзопланети під час її проходження перед диском зорі. Це дало змогу порівняти умови в атмосфері на межі між денним і нічним боками планети — у районах світанку та заходу сонця.

Як розповідають автори роботи, аналіз показав, що область атмосфери, яка переходить із денного боку в нічний, є гарячішою за протилежну сторону. Це узгоджується з гіпотезою про потужні вітри, які переносять тепло від розпеченої денної півкулі до холоднішої нічної.

У дослідженні також ідеться про відмінності у поведінці водяної пари та чадного газу, що вказує на значні температурні контрасти в атмосфері.

За даними науковців, гарячіша вечірня сторона може бути настільки розігрітою, що молекули води там руйнуються у верхніх шарах атмосфери. Водночас прохолодніша ранкова сторона, ймовірно, частково прихована хмарами із силікатних мінералів, хоча для остаточного підтвердження цієї гіпотези потрібні додаткові дослідження.