Суд у Гаазі проведе публічні слухання за позовом України проти Росії. Засідання відбудуться з 18 до 27 вересня 2023 року.
Джерело: Міжнародний суд ООН
Позов України проти РФ у суді в Гаазі
Міжнародний суд ООН призначив дату слухань за позовом України до РФ про здійснення геноциду – вони відбудуться з 18 до 27 вересня 2023 року. Зокрема, будуть заслухані попередні заперечення, висунуті Росією
Про це йдеться у документі, опублікованому на сайті суду.
Міжнародний суд ООН, головний судовий орган Організації Об'єднаних Націй, проведе публічні слухання щодо попередніх заперечень, висунутих Російською Федерацією у справі щодо звинувачень у геноциді за Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (Україна проти Російської Федерації: 32 держави, що вступають у справу) з понеділка 18 вересня по середу 27 вересня 2023 року в Палаці миру в Гаазі, де знаходиться штаб-квартира Суду, – йдеться у повідомленні.
Слухання розпочнуться з аргументів Росії, а потім – України.
Також на 20 вересня заплановані виступи представників 32 держав, які підтримали Україну у позові проти РФ. Це Німеччина, Австралія, Австрія, Словаччина, Чехія, Бельгія, Хорватія, Данія, Естонія, Фінляндія, Ірландія, Люксембург, Швеція, Болгарія, Канада, Нідерланди, Кіпр, Іспанія, Франція, Греція, Італія, Латвія, Ліхтенштейн, Литва, Мальта, Норвегія, Нова Зеландія, Польща, Португалія, Румунія, Велика Британія та Словенія.
Спецтрибунал над РФ
Міжнародний кримінальний суд в Україні володіє юрисдикцією тільки щодо скоєних російськими терористами злочинів геноциду, воєнних злочинів і злочинів проти людяності.
Агресію Росії розслідувати він не може – Україна не підписала свого часу Римський статут Міжнародного кримінального суду, а РФ у 2016 році відкликала свій підпис.
Тому виникла ідея створити спецтрибунал, який отримає юрисдикцію розслідувати скоєний Росією злочин проти миру, дозволить переслідувати в судовому порядку керівництво РФ і не дасть йому уникнути відповідальності.
17 березня Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Володимира Путіна. Рішення МКС пов'язане з воєнними злочинами Путіна та Львової-Бєлової. Вони підозрюються у незаконній депортації українського населення, зокрема дітей.
3 липня в Гаазі відкрили міжнародний офіс із розслідування вторгнення РФ в Україну, що стане першим кроком до можливого трибуналу для керівництва країни-агресорки.
10 липня в Офісі президента наголосили, що Україну не влаштовує гібридний трибунал для Росії.
Згодом 22 серпня українська влада визнала, що не зможе заручитись підтримкою для запропонованого нею формату трибуналу на основі резолюції Генеральної асамблеї ООН, натомість погодилась на дещо видозмінений гібридний формат.
Читайте також:
Україна погодилась на проведення гібридного трибуналу над військово-політичним керівництвом РФ
В ОПУ оцінили можливість ратифікації Україною Римського статуту
Голова МКС не виключає нові ордери на арешт Путіна
