Міжнародний кримінальний суд в Гаазі - останній засіб судового переслідування осіб, обвинувачених у вчиненні злочинів проти людяності - втратив одного зі своїх членів. У середу Ро
сія оголосила, що вона відкликає свій підпис на установчому договорі і, отже, повністю виходить зі складу та юрисдикції суду.
Про те, яке значення має відмова Росії від Міжнародного кримінального суду (МКС), як в символічному, так і практичному сенсах, в чому полягає новий виклик Володимира Путіна світовій спільноті, і чи несе він якусь небезпеку, крім символічної, розповів журналіст Нік Робін-Ерлі в статті для The Huffington Post, переклад якої зробив ONLINE.UA.
Вихід Росії став останнім ударом по МКС, ефективність якого вже давно викликає питання, а в останні місяці кілька африканських країн навіть відмовилися від членства в ньому. Популістський президент Філіппін Родріго Дутерте посилив неприємності суду в четвер, 17 листопада, назвавши установу "марною" і заявивши, що він може взяти приклад з Росії.
Причини, за якими ці країни залишають суд, розрізняються. У випадку з Росією вихід розглядається як відплата МКС за визнання дій Кремля в Криму збільшенням міжнародного конфлікту між Росією і Україною. Доповіді суду було достатньо, щоб змусити Путіна видати розпорядження про скасування зв'язків Росії з судом загалом.
Читайте також
:
сії після відмови визнавати Гаагу дали смішну пораду
І хоча вихід Росії є дуже символічним викликом цілям МКС як законодавчого світового органу, експерти кажуть, що це не має великого практичного впливу на суд. Росія є одним із засновників Римського статуту суду, але ніколи не ратифікувала його статут всередині країни. Незважаючи на це, вихід Росії викликає тривогу про те, як тепер сприйматимуть суд.
"Символізм дуже важливий для суду, який може здійснювати судове переслідування лише щодо невеликої групи осіб, - розповіла доктор Сара Ньюен, викладач права в Кембриджському університеті. - Чим менше юрисдикція суду, тим більше вибірковим він виглядатиме".
Статус Росії в суді означав, що вона не була пов'язана правилами договору, але також не могла активно протидіяти цілям і задачам МКС. Сигналізуючи про повний вихід Росії з договору, Кремль може тепер відкрито оскаржувати дії суду і навіть саме його існування. У той же час МКС практично не зможе розглядати справи за участю Росії. Сполучені Штати вжили аналогічних заходів у 2002 році, відкликавши свою підтримку договору після його підписання за два роки до цього. Судан і Ізраїль також відкликали свої підписи під Римським статутом, ще більше послабивши суд. На відміну від випадку з США, проте, вихід Росії є прямим результатом доповіді суду про причетність країни до міжнародного конфлікту.
Росія - остання з країн, які залишили суд, але в цьому році також Південна Африка, Бурунді і Гамбія заявили, що вони збираються відкликати своє членство. Всі ці держави, відзначимо, ратифікували цей договір. Причини цих рішень складніші, ніж у Росії. Ряд африканських політиків протягом багатьох років стверджували, що МКС налаштований проти свого континенту, вказуючи на те, що всі 39 обвинувальних вироків суду були проти людей з африканських країн.
Несхвалення з боку ПАР, наприклад, включає торішній випадок, коли країна відмовилася заарештувати авторитарного лідера Судану Омара Башира від імені МКС під час його перебування з дипломатичною поїздкою в Йоганнесбурзі. Південна Африка стверджує, що прагнення суду притягнути до відповідальності обвинувачених потенційно може обійтися ціною миру і стабільності.
Читайте також
:
Путіна думають, як красивіше злити Донбас - російський політик
Хоча причини недавнього відходу різних країн з суду розрізняються, вони завдають клопоту прихильникам МКС, який висловив надію, що суд буде рухатися в напрямку загального членства. Суд хотів би розширити повноваження на злочинців в ширшому діапазоні конфліктів і держав.
"Велике значення виходу держав-членів з договору і відмови Росії від наміру стати його учасником припускають появу протилежну тенденцію - у суду буде все менше і менше членів", - говорить Ньюен.
Менша кількість членів означатиме ослаблений суд - як в юрисдикції, так і в законності. Через проблеми, з якими зіткнувся МКС, Ньюен вважає, що це принципово значущий момент для суду і його прихильників, щоб переглянути, яким чином він може пристосуватися і бути життєздатним інструментом для підтримки міжнародного права.
