Відомий український бізнесмен, волонтер та блогер Serg Marco (Олександр Карпюк) відверто зізнається, що не розуміє, чому українців та й інший цивілізований світ обурює тенденція популяризації афроамериканської культури в кінематографі Голлівуду. Він звертає увагу на те, що історія людей, які так довго боролися за свої права та змогли добитися справедливості, повинна надихати, а не обурювати. Особливо враховуючи той факт, що ми наразі воюємо за свою незалежність з народом, який вибрав шлях тотального рабства й ніколи не навіть не замислювався про свободу, як це зробили сміливі афроамериканці.
Джерело: Serg Marco
Чому насправді сталися метаморфози у голлівудському кінематографі
На переконання Serg Marco, "чорношкірий флешмоб" у США є цілком виправданий, попри те, що його не підтримує чимало людей.
Так, не усі глядачі були готові побачити на своїх екранах афроамериканську Русалоньку чи Ахіллеса — для більшості з нас це розрив шаблону.
Ринок дуже яскраво реагує на таку повістку, адже подібні фільми та серіали блискавично втрачають потенційну аудиторію
Але потрібно розуміти той факт, що ми не будували ту культуру, в якій сформоване кіновиробництво США.
Чорношкірі в Америці пройшли дуже довгий та важливий шлях як нація. Ще декілька десятків років тому чорношкірий не міг влаштуватись на гарну роботу. Багато судилищ Лінча були реалізовані не тому, що чорношкірий зробив щось погане, а лише тому, що хтось написав донос через колір шкіри людини. Їх били, та викидували з міст. Громадській транспорт був поділений на зони "для чорношкірих та білих", а на деяких закладах висіли таблички "Собакам та чорношкірим вхід заборонений". І це було не так давно. Дідусі та бабусі сучасних афроамериканців досі пам'ятають ці часи.
Однак, попри усі знущання та страждання, ці люди не здалися. Чорношкірі активно брали участь у важливих подіях всередині країни.
Serg Marco нагадує, що ці нескоренні люди йшли добровольцями в армію в часи Другої світової, голосували, раділи коли з'являвся черговий "перший чорношкірий в...", формували свої збори де читали труди Мандели та Мартіна Л.Кінга, та журилися коли Мартіна вбили, а також гордо протягували руки поліції для того, щоб їм вдягли наручники.
Ця боротьба увінчалася успіхом: сьогодні міньйони чорношкірих вчаться в коледжах, працюють, платять податки, підкорюють реп-сцену та знімаються у голлівудських фільмах.
Для нас (та й не тільки для нас, для більшості світу), чорношкіра Русалонька — це не данина тим часам, а просто чорношкіра Русалонька, і тому, звісно, ніхто це дивитись не буде. Але я з повагою розумію цей "чорношкірий флешмоб". Бо багато років люди виборювали своє право на рівність. Вони гинули у в'язницях, дивились, як гинули їхні лідери. Але вони з часом змогли довести, що вони вільні люди, що вони мають такі ж права, що вони мають право на рівність, демократію, та свободу.
На тлі історії афроамериканців можна зрозуміти, ким насправді є росіяни
На переконання Serg Marco, "чорношкірий флешмоб" є прикладом того, що від клейма раба можна позбутися, якщо є воля до свободи.
На жаль, цього не можна сказати про наших сусідів, які вибирають шлях війни та терору замість того, щоб скинути одного старого диктатора.
Перед тим, як сміятися з американської "повесточкі", потрібно розуміти, що поруч з нами є 140-млн країна, яка зараз летить в трубу на покоління, якою заправляє переляканий дідусь. Поруч з нами країна, яка не має ні духу, ні сміливості, ні гордості, щоб заявити про свої права. А "повєсточки", що вони знімають - це вбивства українських полонених. Ціла країна не має сміливості, щоб протидіяти ганебномк бункерному діду, який має єдину мету - загинути від онкології, а не від страти. І готовий відправляти тисячі на фронт, та знищувати права людини та закони.
Як вважає волонетер, якщо з "повісточки" ще можна глузувати, то з причини чому ця "повісточка" з'явилась - точно. Не з таким сусідом. І не з нашим кінематогрофом.
А росіянам, які про чорношкірих зазвичай відгукуються зневажливо, хотілось би нагадати, що вони не знайшли в собі сміливості пройти цей шлях до свободи. Чорношкірі були колись рабами, але змогли відстояти свою свободу. Росіяни, на жаль, залишились рабами назавжди. Тому у чорношкірих є свій шлях, своя історія боротьби, про яку вони постійно намагаються розповісти. У росіян нічого цього вже не буде. Та і нема що розповідати. За них все скаже Гаага.
Читайте також:
Чому росія приречена на поразку у війні проти України – Свідомі про несвідоме
Особлива місія та священна війна. Як Путін використовує містику для контролю росіян
На кого розрахована російська ідеологія – відповідь академіка Української академії наук Віталія Луньова
