Парламентські вибори стартували 15 жовтня. За результатами виборів буде обрано 460 членів Сейму (нижня палата) та 100 сенаторів (верхня палата).
Хто лідирує серед партій
Виборчі дільниці у Польщі відкрилися о 8 годині ранку за київським часом та працюватимуть до 22:00. Поляки обирають 460 депутатів та 100 сенаторів на чотирирічний термін.
Згідно з останніми даними, лідирує у Польщі консервативна партія "Право та справедливість" (ПіС), головою якої є відомий серед українців Ярослав Качинський. Партія знаходиться при владі з 2015 року, а президент країни Анджей Дуда - також висуванець ПіС. За різними опитуваннями партія має від 31 до 37%.
"Право і справедливість" має більшу підтримку, ніж будь-яка інша партія, але недостатню для того, щоб отримати монобільшість.
Вона може бути змушена звернутися за підтримкою до ультраправої антиукраїнської партії "Конфедерація" або до більшості окремих депутатів із проєвропейської коаліції чи створення коаліції з однією з партій блоку "Третій шлях".
Згідно з опитуваннями, три опозиційні "Громадянська платформа", "Третій шлях" та "Ліві" мають трішки вищий рівень підтримки, ніж чинна влада, тому можуть разом отримати більшість місць у новому Сеймі – 233 мандати за мінімальної більшості у 231 мандат. Проте ці ж розклади свідчать, що така коаліція буде дуже нестійкою та залежною від кожного депутатського голосу.
Одночасно з парламентськими виборами у Польщі відбудеться референдум з чотирма питаннями: продаж державного майна іноземцям, підвищення пенсійного віку, стіна на кордоні Польщі та Білорусі, допуск нелегальних іммігрантів з Близького Сходу й Африки.
Що обіцяють партії у своїх кампаніях
"Право та справедливість" (ПіС) у своїй політичній кампанії робила акцент на стабільності та традиції. Вказувала, що провела Польщу через пандемію, російське вторгнення в Україну.
Натомість "Громадянська коаліція" (ГК) обіцяє покращити стосунки з Брюсселем, збільшити доходи та інвестиції в освіту й охорону здоров'я.
Між цими двома політичними силами перед виборами відбувалися справжні баталії. Опоненти називали одне одного не лише конкурентами, але й ворогами.
