Верховна Рада прийняла в другому читанні законопроєкти № 4475, 4398 і 4399 про валютні кредити. Вони передбачають льготну реструктуризацію непогашених споживчих кредитів і їх конвертацію в гривню.
Джерело: ВРУ
Законопроєкт спрямований на захист валютних позичальників, які отримали кредити на придбання житла в іноземній валюті і постраждали від валютних коливань. Депутати переконані, що з прийняттям цього законопроєкту українці нарешті будуть звільнені з багаторічної боргової ями і зможуть відновити свою платоспроможність.
Що передбачають законопроєкти про валютні кредити
Автори законопроєкту 4475 пропонують такі законодавчі зміни:
провести обов'язкову реструктуризацію валютних кредитів на підставі закону. При цьому умови реструктуризації будуть визначатися законом, а не договором;
перевести всі валютні грошові зобов'язання позичальників в гривню за офіційним курсом, установленим Національним банком на день реструктуризації кредиту;
списати неустойку (штрафи, пеню), а вже сплачені штрафи за прострочення виплати кредиту зарахувати на погашення тіла кредиту і відсотків за користування кредитом;
знизити процентну ставку за користування валютним кредитом до половини облікової ставки Національного банку або ж до рівня, який становить половину розміру українського індексу ставок по депозитах фізичних осіб у відповідній іноземній валюті (для позичальників, які оформили кредит в 2011 році і пізніше);
суми переплачених відсотків до моменту реструктуризації зарахувати на погашення тіла кредиту та не сплачених відсотків;
термін реструктуризації продовжити на 10 років зі сплатою тіла кредиту рівними частками щомісяця, але позичальникам надати право достроково погасити кредит.
Законопроєкт № 4398 зобов'язує Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не пізніше, ніж за 30 днів до публікації оголошення про відкриті торги, запропонувати позичальникові погасити заборгованість на суму не менше оціночної вартості активу. Також він забороняє забирати у позичальників-боржників житло, якщо воно є єдиним місцем проживання сім'ї і не перевищує 60 кв. м, або 13,65 кв. м на кожного члена сім'ї боржника для квартири або 120 кв. м для житлового будинку.
У разі недостатності доходу боржника йому за рішенням господарського суду можуть дозволити виплачувати мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації.
Позиція НБУ щодо реструктуризації валютних кредитів
У Нацбанку і банках виступають проти примусової реструктуризації валютних кредитів. Регулятор вважає, що реструктуризація боргу валютних позичальників повинна відбуватися на ринкових, прийнятних і для банків, і для позичальників, збалансованих умовах. У НБУ стверджують, що механізм для проведення такої реструктуризації вже існує.
Регулятор підкреслює, що продовження на п'ять місяців дії мораторію, який забороняє банкам стягувати майно громадян України, що передбачає законопроєкт 4475, знову законсервує, а не вирішить проблему валютних кредитів.
Читайте також:
